Румунія вдруге за короткий термін знищила російський безпілотник у своєму повітряному просторі

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.

21 лютого у світі та в Україні святкують важливу подію — Міжнародний день рідної мови. Це свято було засноване ЮНЕСКО у 1999 році з метою підтримки мовного різноманіття та культурної ідентичності, адже кожна мова несе в собі багатий досвід свого народу. Збереження та розвиток рідних мов є важливим завданням для кожної нації, адже вони формують зв'язок між поколіннями, зберігають традиції та історію.

Цей день не лише присвячений мовному різноманіттю, а й має глибокі корені в релігійних та народних традиціях. За новим церковним календарем, 21 лютого вшановують святого Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. Ці святі стали важливими фігурами в історії церкви, а їхні подвиги досі служать моральним орієнтиром для багатьох людей.

Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.

Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.

За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.

У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.

У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.

День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.

Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.

Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.