Рустем Умєров: “Якщо Росія порушить домовленості, Україна відповість”

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив, що результати його досліджень, зібрані у звіті обсягом понад 250 сторінок, стверджують факти нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. Цю інформацію він розголосив у відеозверненні, де висловив серйозні занепокоєння стосовно законопроекту 8371, який, на його думку, має на меті заборонити УПЦ.

"Цей законопроект — це лише прояв мови ненависті", — підкреслив Амстердам. "Напади на віруючих під час конфлікту, вигнання їх зі святилищ, обмеження доступу до молитовних місць — це абсолютно недопустимо. Закликаю владу припинити розгляд цього законопроекту і не поділяти нашу націю".

Він також наголосив, що УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом та активно відділяється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо мир Божий, а не російський", — зазначив він, процитувавши висловлювання митрополита Київського Онуфрія.

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням підтримати Україну. "Підтримка України є критично важливою не лише для України, а й для Америки. Як ми можемо вірити в США після подій у Кабулі і тепер у Києві?" — написав він у соцмережі.

У вищезгаданій статті висвітлено позицію адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо нападів на УПЦ та її прихожан. За його словами, зібраний звіт, обсягом понад 250 сторінок, містить докази цих нападів та ставить під сумнів законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам закликає уряд України відмовитися від подальшого розгляду цього законопроекту та припинити поділ нації. Він також наголосив на тому, що УПЦ відділяє себе від Московського патріархату та повністю підтримує державу Україну у її захисті від російської агресії. Амстердам закликав до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. У цілому, висновки статті підкреслюють необхідність захисту прав УПЦ та важливість міжнародної підтримки для України в умовах конфлікту.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

20 листопада у Болгарії Деляну Пеєвському було вручено медаль “За особливі заслуги перед українським народом” від імені голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Нагороду передала посолка України в Болгарії Олеся Ілащук.

Цю інформацію було оприлюднено у повідомленні, розісланому болгарським ЗМІ прес-центром партії.

У короткому листі зазначено, що медаль вручила Її Високоповажність Олеся Ілащук, посол України в Болгарії. Вона висловила подяку голові “ДПС-Нові обличчя” Деляну Пеєвському за підтримку України протягом 1000 днів російської агресії.

Пост про нагородження Деляна Пеєвського розміщено на Facebook-сторінці українського диппредставництва.

Новина про нагородження Пеєвського викликала хвилю обурення у болгарському суспільстві, яке розглядає цей крок як серйозну дипломатичну поразку.

Критики пов’язують цю нагороду зі спробами Пеєвського позиціонувати себе як прихильника євроатлантичного курсу, попри санкції США та Великої Британії за корупцію.

Хоча Пеєвський часто заявляє про свою тверду євроатлантичну позицію, за минулі роки він неодноразово підтримував рішення, що грали на користь росії.

У МЗС України наразі інформацію про скандал не коментували.

Пеєвський — не лише суперечлива постать у Болгарії, але й фігурант звинувачень у корупції з боку США. Він перебуває під санкціями відповідно до “закону Магнітського”. А вже 10 лютого 2023 року Пеєвський потрапив під санкції Великої Британії за “зловживання владними повноваженнями шляхом перенаправлення державних коштів на власну користь”.

Посолка Ілащук стала відомою завдяки скандальному призначенню, адже на посаду її призначили з досвідом у галузі психотерапії та сексології.

Вже згодом в МЗС повідомили, що вона все ж має відповідну кваліфікацію, але експерти назвали її призначення “стратегічним провалом”.

У зв’язку з початком повномасштабної війни, дискусія про винахід "українського велосипеда" втрачає актуальність. Україна, керуючись необхідністю, подала заявку та отримала статус кандидата для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ситуація на світових ринках торгівлі також показує тренд на збільшення китайського експорту, що може спричинити другий шок для глобальної економіки. Китай, спостерігаючи за попереднім досвідом, намагається знову збільшити експорт після зняття обмежень, що призвело до дезінфляційного впливу на світові ціни. Експорт товарів з Китаю відроджується, зокрема технологічних продуктів, що є одним із стратегічних напрямків для китайської економіки.

З появою "прекрасного" прикладу посилення економічної потужності Пекіну на основі Росії, яка за останні роки стала значно більш залежною від технологічного експорту з Китаю, починає вибухати обговорення про те, як країни Заходу реагують на цей тренд. Заходи для захисту стратегічної промисловості, такі як антидемпінгові розслідування та прямі заборони на імпорт, стають все більш поширеними відповідями на конкурентний тиск, який накладається Китаєм. Така торговельна битва ще не досягла свого піку, але вже стає очевидною загрозою для розвинутих країн. Зміщення виробництва з Китаю, підсилення конкуренції в технологічному секторі та збільшення залежності від китайського експорту створюють потенціал для додаткових дисбалансів у світовій економіці. Цей другий шок від торгівлі з Китаєм, затриманий кількома факторами, вже простежується і виявляється у ряді торговельних суперечок та уповільненні експорту з Китаю. Протиріччя та напруженість в міжнародних торговельних відносинах можуть лише загострюватися у наступні роки, ставлячи перед країнами світу нові виклики та завдання.

Повномасштабна війна, яка віддзеркалюється в загостренні геополітичних конфліктів та економічних турбуленціях, вимагає від України не лише відновлення стійкості та безпеки, але й глибоких структурних змін у економічному секторі. Протягом останніх 30 років наша країна пережила періоди трансформації, які, на жаль, частіше супроводжувалися втратами, ніж здобутками. Наша обробна промисловість, зокрема, залишається свідком цих складних процесів. Хоча до початку війни існувала можливість обговорення "українського шляху" розвитку, з метою стати транзитною державою та підтримати експансію китайських товарів на ринки ЄС, після настання воєнного стану такі обговорення втратили актуальність. Ми вже не можемо дозволити собі витрачати час на уявлення "українського велосипеда", тепер наші зусилля повинні бути спрямовані на швидке вступлення в Європейський Союз. Тривалий час Україна була свідком активної торгівлі з Китаєм, проте структура цієї торгівлі часто зміцнювала сировинний характер нашої економіки та олігархічні структури. З урахуванням складної ситуації, що склалася, нам необхідно прискорено розвивати шлях до вступу в ЄС, що стає питанням нашої виживання та ключовим моментом нашого майбутнього.

Війна, безумовно, вносить свої корективи, але вона не є перешкодою для зміцнення інститутів, які забезпечують верховенство права. Навпаки, це може стати можливістю для України залучати інвестиції, вбудовуватися у глобальні ланцюги створення доданої вартості та розвивати власні конкурентні переваги. Навіть у ситуації війни та складних відносин з сусідами по ЄС, ми повинні максимально використовувати переваги, що надаються нам членством у цьому об'єднанні, зокрема вигоди від чотирьох свобод і фінансову підтримку через програму Ukraine Facility. Ця програма, яка буде набувати нового змісту та наповнюватися новими можливостями, може служити інструментом для підготовчої роботи перед вступом до ЄС.

У контексті зростаючої конкуренції між ЄС та Китаєм у виробництві середньо- і високотехнологічних товарів, Україна може знайти свою нішу, ставши країною-кандидатом на вступ до ЄС та привабливим місцем для перенесення виробництва "поближче до кордонів" ЄС. Наше завдання — посилити промислові зв'язки з ключовими країнами ЄС, такими як Німеччина, Франція та Великобританія, де вже є міцні економічні зв'язки та потенціал для співпраці. Ми повинні використовувати досвід інших країн, таких як Польща, Чехія та Словаччина, які успішно пройшли шлях промислової трансформації, щоб знайти свою нішу та розвиватися в умовах глобальної конкуренції.

Таким чином, навіть у складних умовах війни і геополітичних турбулентностей, Україна має можливість зміцнити свою економіку, стати частиною глобальних ланцюгів виробництва та реалізувати свій потенціал як країна, яка прагне до інтеграції в Європейський Союз.

Наші сусіди з країн Європейського Союзу розуміють всі ризики та потенціал України після війни краще за всіх інших. Вони спостерігають за нашими зусиллями та можливостями із великим інтересом та певною обуреністю, оскільки бачать у нас потенціал, який може стати вагомим вкладом у спільне майбутнє. Але одночасно вони також почувають невпевненість і тривогу, що ризики та проблеми України можуть вплинути на стабільність та безпеку регіону. Це призводить до "істерики" та "заряджання" протестного потенціалу з метою обмеження нашої торгівлі та економічної інтеграції до Європейського Союзу.

Історія показує, що спроби розширення торгівлі з ЄС, зокрема у сільському господарстві, можуть збільшити протест та опозицію. Але це не єдиний шлях. Я погоджуюсь з експертами, що замість цього ми маємо розвивати свої унікальні ніші в експорті до ЄС, які відповідають їхнім потребам та стандартам. Це може бути зелена енергетика, металургія, хімічна та машинобудівна промисловість. Шлях до успіху полягає у залученні європейського капіталу та партнерства з ними для промислової реструктуризації.

Загострення конкурентної боротьби між ЄС та Китаєм створює нові можливості для нас. Ми можемо стати партнерами ЄС у боротьбі з китайською економікою, привертаючи європейський капітал у важливі галузі. Наш досвід у військовій промисловості може стати основою для розвитку високотехнологічних галузей, що додають велику вартість. З моменту війни ми накопичили значний досвід, який може бути використаний для розвитку нових технологій та продуктів.

Таким чином, розвиток промисловості та співпраця з ЄС в галузі військово-промислового комплексу можуть стати ключовими напрямами нашої економічної стратегії після війни. Це не лише додасть значну вартість нашим експортним товарам, а й сприятиме залученню нових інвестицій та технологій до нашої країни.

У висновку можна зазначити, що після війни Україна має великий потенціал для зміцнення своєї економіки та інтеграції до Європейського Союзу. Хоча воєнний конфлікт вніс певні виклики, він також відкрив можливості для розвитку нових напрямків та співпраці з ЄС.

Зокрема, розвиток промисловості, особливо у військово-промисловому комплексі, може стати ключовим фактором у післявоєнному відновленні країни. Шляхом привертання європейського капіталу та впровадження нових технологій, Україна може стати важливим гравцем у глобальному ринку високотехнологічних товарів.

Також важливою є розробка унікальних ніш у експорті до Європейського Союзу, що відповідають їхнім потребам та стандартам. Це дозволить Україні зменшити залежність від аграрного сектору та залучити нові можливості для розвитку промисловості та високододаного сектору.

Загалом, зміцнення співпраці з Європейським Союзом та розвиток власної економіки на основі нових напрямків стануть ключовими факторами в післявоєнному відновленні України та підвищенні її конкурентоспроможності на міжнародному ринку.