Рустем Умєров: “Якщо Росія порушить домовленості, Україна відповість”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

“Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

Серед об'єктів, які планується приватизувати, зазначені такі знакові споруди як торгово-розважальний центр Ocean Plaza, історичний Житній ринок, а також готелі "Україна" та "Козацький". Кожен з цих об'єктів має свою унікальну історію та значення для міської інфраструктури.

Торги призначені на 18 липня 2024 року.

Для розуміння ситуації навколо «Готелю «Козацький» простий пошук у відкритих джерелах показує, що існує давній спір між приватними інвесторами та Державним підприємством «Готель «Козацький». Спір стосується договору спільної інвестиційної діяльності, за яким ДП «Готель «Козацький» передало будівлю готелю до спільної діяльності, а інвестори, включаючи іноземних, інвестували грошові кошти.

Перші судові рішення щодо цього договору датуються квітнем 2007 року. З 2011 року конфлікт досяг апогею: інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним та підтвердив частку інвесторів у спільному майні. Водночас, державне підприємство визнало договір недійсним, створюючи таким чином взаємовиключні рішення: інвестори мають рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство — національного суду.

Вадим Вайспапір, керівник та співвласник одного з інвесторів розповів, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом з іноземним інвестором Carlton Trading LTD уклали договір спільної діяльності з ДП «Готель «Козацький» у 2000 році.

Спочатку все було добре: інвестори вклали гроші в ремонт готелю, закупівлю матеріалів та обладнання, маркетинг та навчання персоналу. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували. Було заплановано повну реконструкцію готелю, на яку виділили мільйони доларів.

Однак у 2010 році, з приходом до влади команди Віктора Януковича, державне підприємство «Готель «Козацький» односторонньо відмовилось виконувати умови договору, перевело готель на свій баланс та почало привласнювати весь прибуток. Інвестори звернулися до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників. Частка інвесторів у готелі складає 39,28%.

Після цього інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним і обов’язковим для виконання. Проте, незважаючи на це, ДП «Готель «Козацький» оскаржило рішення в національному суді, який визнав договір недійсним. Інвестори звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де справа розглядається вже понад 10 років.

Інвестори стверджують, що приватизація державної частки готелю повинна відбуватися цивілізовано, а не в умовах судових конфліктів. Вони готові викупити державну частку, але Фонд державного майна відмовив. Інвестори попереджають, що результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що ускладнить ситуацію для потенційного покупця.

Отже, ситуація з приватизацією «Готелю «Козацький» не є прозорою. Хоча ціна на готель може здаватися привабливою, перспективи судових баталій з інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб, є очевидними.

У світлі зміни тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, західні країни почали висловлювати серйозні обурення та занепокоєння. Аргументи для цього безперечні:

Росія вибирає для ударів електростанції в менш захищених регіонах, що породжує загрозу для енергетичної системи.Вибір високоточних ракет і виконання ударів таким чином, що відновлення станцій може зайняти кілька років, свідчать про намір завдати стійкої шкоди.Збільшена кількість ракет, спрямованих на об’єкти енергетики в одному регіоні, свідчить про зростання загрози.Використання дронів для атак на трансформатори підтверджує новий спосіб зрушення балансу енергопостачання.Спроби відключення від енергопостачання великих промислових районів та міст збільшують ризик настання "чорної зими". Поза тим, деякі джерела, зокрема видання Financial Times, підкреслюють, що знищення енергетичних об’єктів має стратегічну мету – зробити Україну додатковим обтяженням для Європи. Це ставить під загрозу стійкість енергетичного балансу у Європейському союзі та може призвести до серйозних проблем із постачанням електроенергії вже навіть у найближчому майбутньому. У світлі останніх подій, пов'язаних із зміною тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, існує серйозна загроза для стабільності енергопостачання в Україні та на Заході в цілому через нові методи атак та їхні наслідки. По-друге, потенційні наслідки таких атак, зокрема "чорна зима", є реальними і можуть спричинити серйозні проблеми для жителів країни та сусідніх регіонів. По-третє, необхідно активізувати зусилля на міжнародному рівні для уникнення подальшого загострення ситуації та забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури. Крім того, варто звернути увагу на важливість розробки та впровадження заходів з підвищення захисту енергетичних об'єктів від потенційних атак у майбутньому.