Ризикуючи життям українці рятуються від мобілізації

Журналісти Bihus.Info розкрили заплутану мережу зв'язків народного депутата Івана Крулька з партією "Батьківщина", його братом, місцевим депутатом, та готельно-ресторанним бізнесом Apartel. Ця інформація відкрила глибокі переплетення між політикою та підприємництвом, що стосуються навіть періоду повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Після обрання Івана Крулька до Верховної Ради розпочався розмах розвитку готельно-ресторанного бізнесу, несмотря на складні політичні умови. Жоден з братів Крульків не вказав цей бізнес у своїх деклараціях, хоча брат народного депутата згадується серед партнерів у цій справі.

Іван Крулько, що є народним депутатом з 2014 року, відмовився підтримати відкриття реєстру електронних майнових декларацій, посилаючись на міркування з питань безпеки під час війни. На додаток, журналісти зафіксували його присутність на відкритті приватних готельно-ресторанних комплексів Apartel в різні періоди часу.

Теща Василя Крулька, Оксана Сабадош, також зв'язана з цим бізнесом, володіючи кількома фірмами, що управляють землею під майбутніми готельними комплексами Apartel. Права на товарний знак Apartel належать тещі Крулька-молодшого.

Додатково, з'явилися відомості про зв'язки Івана Крулька та його родини з особами, які є співзасновниками мережі Apartel. Серед них відзначаються Сергій Максименко, Михайло Мадярчик та Артем Орел. Навіть транспортний засіб, на якому Іван Крулько прибував до Верховної Ради, пов'язаний з Сергієм Максименком, що стався через орендування автобуса від нього за рахунок коштів партії "Батьківщина".

У 2023 році дружина народного депутата Івана Крулька стала користуватися кросовером Lexus NX200, який належав Сергію Максименку. Проте, Іван Крулько пояснив журналістам, що авто орендує його дружина у Максименка. Це лише один із зв'язків між політиком та бізнесменом.

У 2017 році Сергій Максименко придбав земельну ділянку на Київщині у дружини Івана Крулька. Зараз він має юридичні зв’язки як директор або власник у фірмах, що беруть участь у будівництві об’єктів мережі Apartel.

Михайло Мадярчик, також відомий як співзасновник мережі Apartel, у 2019 році придбав від Івана Крулька квартиру в ЖК “Британський квартал” за значно вищу ціну, ніж вона була придбана народним депутатом.

Артем Орел, директор однієї з фірм тещі Крулька-молодшого, у 2018 році також купив у народного депутата Крулька земельну ділянку на Київщині.

В коментарі для журналістів Іван Крулько запевнив, що не має жодного відношення до мережі Apartel і не отримує жодних прибутків від її діяльності. Проте на запитання про частку його брата в цьому бізнесі народний депутат не зміг відповісти.

Цікаво, що за час своєї роботи в парламенті майновий стан народного депутата Івана Крулька значно покращився. Перед обранням у 2013 році він разом з родиною володів кількома невеликими майновими активами. Однак у 2019 році його майно значно зростало: дві квартири у престижному столичному ЖК “Французький квартал 2”, паркомісце в цьому ж комплексі, бокс у гаражному кооперативі, два кросовери BMW X1 та X5 відповідно, а також частину згаданих земельних ділянок на Київщині та Херсонщині.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що існують значні підозри щодо зв'язків народного депутата Івана Крулька з бізнесом, який асоціюється з готельно-ресторанною мережею Apartel. Незважаючи на те, що сам Крулько заперечує свою причетність до цього бізнесу, виявлені факти свідчать про його можливий вплив на нього через зв'язки з особами, які є активними учасниками цієї мережі. Крім того, ріст майнового стану Крулька протягом його депутатської кар'єри викликає питання щодо джерел його доходів та можливого використання публічної служби для особистої вигоди. Такі відомості потребують подальшого розслідування та уважного аналізу з боку відповідних органів контролю та громадськості.

Останнім часом Україна зіткнулася з серйозними викликами у сфері мобілізації громадян до лав Збройних Сил. Ситуація на сході країни вимагає значних людських ресурсів, що призвело до активізації процесу призову.

Від початку війни в річці Тиса на західній околиці України потонуло понад два десятки людей, які тікали від військового призову.

Тіла в річці – це похмурий прояв однієї з найбільших проблем, що стоять перед Україною. Багато з тих, хто спочатку був мобілізований для протидії Росії, загинули, пропали безвісти або дістали поранення, а решта виснажені більш ніж двома роками жорстоких боїв. Уряд України насилу знаходить їм заміну. Непопулярний закон воєнного часу забороняє чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Проте десятки тисяч людей залишили країну нелегально, а багато залягли на дно, щоб уникнути призову.

Затримка із призовом нових військ збільшила навантаження на солдатів, які служать без перспективи демобілізації, окрім як за пораненням або смерті. Військові контракти стали безстроковими, коли в перші дні конфлікту було введено воєнний стан.

“Ми повинні зробити це, щоб у хлопців була нормальна ротація. Тоді їхній моральний дух покращиться”, – сказав Володимир Зеленський у травні про мобілізацію.

Показники призову покращилися після ухвалення закону про зниження призовного віку до 25 років та інших заходів. Однак дедалі більше чоловіків ідуть у тінь, а напруженість у суспільстві загострилася. По всій країні чоловіки ховаються від призовників, які хапають їх просто на вулиці. Дані з трьох сусідніх країн свідчать про те, що останніми місяцями збільшилася кількість чоловіків, які нелегально залишають Україну. Прикордонники щодня ловлять десятки чоловіків, а деякі з найвідчайдушніших спроб висміюються в соціальних мережах.

“Неможливо дивитися на це без сорому”, – сказав один з українських військових, після того, як минулого місяця прикордонники спіймали 41 людину, яка намагалася втекти в кузові зерновоза.