САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили розслідування масштабної справи, що стосується незаконної приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок». У результаті розслідування, яке проводилось за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури, були зібрані вагомі докази, що підтверджують злочинність дій, пов’язаних із цією справою.

Наразі про підозру повідомлено екснардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які безпосередньо брали участь у заволодінні та управлінні нафтопроводом. Підозра оголошена за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

Згідно з матеріалами справи, організатором схеми незаконної приватизації виступив екснардеп Віктор Медведчук, який, як стверджується, реалізовував свою схему з 2015 року у тісній координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Російської Федерації. У рамках схеми Медведчук залучив сторонні особи, які отримали керівні посади на підприємстві, що нібито приватизувало нафтопровід.

Нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» після розпаду СРСР залишився у власності Росії. З 2005 року Україна намагалася довести своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право було підтверджено Апеляційним і Вищим господарським судами. Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося оскаржити це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопроводу швейцарській компанії, фактично контролюваній учасниками схеми.

Після заволодіння нафтопроводом Медведчук та його спільники забезпечили його функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній. Вся інформація підкріплена доказами, зібраними НАБУ та СБУ, а також показами самого Віктора Медведчука, які він надав добровільно в обміні з Російською Федерацією.

З травня 2019 року прокачування дизельного пального через нафтопровід було заблоковано з метою повернення його у державну власність, а правоохоронні органи перевіряли законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.