СБУ і прикордонники зірвали спробу вивезти ухилянтів за 8 тисяч доларів

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

Український оборонно-промисловий комплекс нарізняється активною роботою над вдосконаленням збройних систем та техніки, спрямованих на забезпечення обороноздатності та стримування можливого вторгнення противника. Однак важливою залишається підтримка та співпраця зі своїми союзниками. Комісія Конгресу зі стратегії національної безпеки здійснила офіційний візит до Києва, під час якого не лише відвідала оборонні підприємства, а й відзначила помітне покращення у характеристиках крилатих ракет "Нептун". Нагадаємо, що саме ці ракети дозволили Збройним Силам знищити крейсер "Москва" з великою ефективністю.

У планах України на 2024 рік значиться значне збільшення обсягів виробництва аналогічної техніки, щонайменше у 10 разів, а також розширення дальності польоту до 1000 кілометрів. Американські гості підкреслили важливість тактичних дронів та дронів із першої особи на полі бою. Зараз невідкладна потреба України у артилерійських снарядах калібру 155 мм, тому ударні безпілотники були визнані основними засобами атаки. Міністерство оборони планує закупити 1,2 мільйона безпілотних літальних апаратів для військовослужбовців у 2024 році.

За словами заступника голови Міністерства оборони, генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, ведеться розробка нової версії ракети для комплексу "Нептун". Зараз інженери активно працюють над створенням так званого "довгого Нептуна" — нової модифікації ракети для даного комплексу.

Український оборонно-промисловий комплекс продемонстрував значний прогрес у розробці та виробництві збройних систем, спрямованих на забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Відвідавши Київ, представники Конгресу США визнали досягнення України у вдосконаленні ракетного комплексу "Нептун", в тому числі його важливу роль у важких оборонних ситуаціях. Збільшення обсягів випуску та розширення можливостей ракети вказують на намір України підвищити свої оборонні потужності та зберегти безпеку на регіональному рівні. Плани щодо придбання великої кількості безпілотних літальних апаратів свідчать про упередженість військового розвитку та увагу до новітніх технологій у сфері оборони. Напрацювання над новою версією ракети "Нептун" свідчить про намір продовжити розвиток та удосконалення оборонних систем країни.

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Вони суперечать базовій логіці: непрограш агресора лише заохочує його до продовження експансії”, – пояснив Подоляк. Він підкреслив, що такі мирні ініціативи спонукають Україну визнати алогічну тезу про те, що збиття ракет НАТО може загострити конфлікт.

Подоляк іронічно зауважив, що пропозиції щодо “догоджання агресору” можуть призвести до підвищення його агресивності. “Чи заслуговують на повагу інженери нелогічних дипломатичних конструкцій, які точно спонукають агресора підвищувати геноцидні ставки?” – риторично запитав він.

Цього року Бразилія та Китай представили план завершення війни в Україні, який не передбачає виведення російських військ або покарання воєнних злочинців. Подоляк підкреслив, що такий підхід не враховує безпекові інтереси України та Європи, що викликає обґрунтовані сумніви у його доцільності.

Він закликав до більш рішучого підходу в міжнародній політиці, який би не залишав місця для компромісів на шкоду суверенітету України.