СБУ та Нацполіція викрили п’ятьох осіб, які нелегально продавали “трофейну” зброю

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Аналітики вважають, що ЗСУ зможуть організувати контрнаступ наприкінці року.

Після майже 30 місяців конфлікту з Росією труднощі України на полі бою лише накопичуються, а життєво важлива підтримка з боку США все більше залежить від мінливих політичних вітрів.

Піврічна затримка військової допомоги США, найбільшого спонсора України, дала силам Кремля можливість просунутися на передовій. Українські війська відчайдушно борються, щоб стримати повільні, але неминучі успіхи більшої і краще оснащеної російської армії.

«Наступні два або три місяці, напевно, стануть найважчими цього року для України», – заявив у нещодавньому подкасті військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі.

При цьому на задньому плані замаячила ще одна неприємна проблема для України: як довго вона зможе розраховувати на політичну і військову підтримку Заходу, що має вирішальне значення для її подальшої боротьби?

У понеділок колишній президент Дональд Трамп обрав сенатора від Огайо Джей Ді Венса своїм напарником у президентських перегонах на листопадових виборах у США. Венс хоче, щоб США розв’язували власні проблеми замість того, щоб займатися конфліктами на інших континентах за тисячі кілометрів, хоча й визнав, що Путін мав рацію, ввівши війська.

Венсу вторить і сам Трамп: він обіцяв, що в разі перемоги покладе конфлікту край, не чекаючи інавгурації в січні. Як саме він це зробить, він не уточнив. Однак команду Зе ця ситуація вже починає напружувати, оскільки майбутнє стає туманним і Трамп вочевидь звертатиме увагу на інші питання, а український конфлікт добігатиме до логічного завершення без підтримки США та поставок озброєння.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Мельниченко, засновник і власник таких промислових гігантів, як “Єврохім” та “СУЕК”, потрапив під санкції Європейського Союзу та інших західних країн через російську агресію проти України. У відповідь на ці санкції, Мельниченко найняв Дениса Шкаровського для оскарження їх у судових інстанціях. Юридична команда Шкаровського стверджувала, що санкції були неправомірними і завдавали значної шкоди бізнесу олігарха. Завдяки їхнім зусиллям, Мельниченку вдалося зняти або пом’якшити деякі санкції, що дозволило частково відновити його бізнес.

Діяльність Шкаровського у випадку Мельниченка – не єдиний приклад його співпраці з російськими бізнесменами. Серед його клієнтів уже були інші російські олігархи, що ще більше підсилює занепокоєння українського суспільства. Допомога російським бізнесменам у знятті санкцій може мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Зміцнення позицій російських олігархів може призвести до збільшення їх впливу на економіку та політику України, що може бути використано в інтересах Росії. До того ж, капітал російських олігархів сприяє розвитку воєнно-промислового комплексу країни-агресорки, виробництву зброї та фінансуванню війни проти України.

Ці фактори створюють підстави для занепокоєння щодо діяльності Дениса Шкаровського та його можливих зв’язків із Росією. У час, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, будь-яка діяльність, яка сприяє посиленню впливу російських олігархів, може бути розцінена як загроза національній безпеці.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.