СБУ затримала посадовця, який за гроші знімав людей з розшуку у ТЦК

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід "нестандартним". Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.

Ця історія швидко поширилася німецькими ЗМІ, викликавши хвилю співчуття та занепокоєння серед місцевих жителів. Нордхорн, зазвичай тихе прикордонне містечко, несподівано опинилося в епіцентрі суспільної дискусії про проблеми інтеграції та підтримки вразливих груп населення.

Сімейна пара інвалідів з України в Німеччині вбила і розчленувала чоловіка.

Про це пише газета Grafschafter Nachrichten.

Чоловік і жінка проживали в місті Нордхорн на кордоні з Нідерландами. Під час пиятики з громадянином Латвії, чоловік – інвалід-візочник – приревнував дружину до гостя і вбив його ударом пляшки по голові.

Бажаючи уникнути відповідальності, вони розпиляли тіло циркулярною пилкою і скинули рештки в канал, розклавши їх по пакетах. Але поліція через два тижні вирахувала подружжя. Зараз їх судять у місті Оснабрюк.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У своїй промові перед судом Христина Соловій продовжила висловлювати свою позицію, знову вилаявшись на адресу російського диктатора Володимира Путіна. Суддя попросив співачку бути більш стриманою, проте Соловій не визнала своєї вини. Вона підкреслила, що це слухання є не тільки юридичною справою, але й випробуванням зрілості українського суспільства та його здатності захищати свободу слова.

“У нашій історії розумію, що Ілліч Ленін – це той самий Путін, який окупував і приборкав Україну. Якщо українці створили пісню, яку тепер знають усі, цитую: «Путін *уйло», то ми маємо право називати Леніна забороненими словами,” – заявила співачка під час засідання.

Адвокат співачки також звернув увагу на численні порушення під час складання протоколу. Він зазначив, що докази, подані проти Соловій, не були достатньо переконливими для доведення її провини.

Після розгляду доказів та заслухання сторін суддя постановив виправдати артистку.

Ця справа бере свій початок із виступу Христини Соловій на фестивалі «Виделкаfest», який відбувся 26 липня. Під час спілкування з публікою співачка запитала, чи подобається глядачам колишня назва міста Чорноморськ – Іллічівськ, а потім назвала цю назву “повною х**нею”.

Після концерту місцеві жителі подали заяву до поліції, звинувативши Соловій у порушенні громадського порядку. Поліція склала на співачку протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство.