СБУ затримала російського агента, якого завербували через соцмережі

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер юридичні особи та фізичні особи-підприємці зможуть купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, якщо це пов’язано з їх виробничою діяльністю, зокрема в ювелірній сфері. Для цього компанії повинні мати відповідні документи, що підтверджують їх діяльність у цій галузі до початку повномасштабного вторгнення.

Цей крок дозволить забезпечити стабільну роботу українських ювелірів, зменшити обсяг імпорту готових ювелірних виробів та знизити виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

Крім того, НБУ розширив дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок, що дозволить забезпечити безперебійні поставки ядерного палива для атомних станцій, що є важливим для енергетичної безпеки України.

Також було продовжено уніфікацію підходів до виплат за єврооблігаціями, що дозволяє українським компаніям оптимізувати витрати на сплату купонів за євробонди нерезидентам.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це повідомили джерела у Верховній Раді та у правоохоронних органах.

За їхніми даними, ДТП, в якій загинув Сергій Мамоян, сталося вчора о 19:00 біля селища Старокозача Білгород-Дністровського району Одеської області.

Як повідомило джерело, автомобіль Toyota Land Cruiser, яким їхав Мамоян, з’їхав з дороги, перекинувся і загорівся.

«У машині перебувало чотири особи, від отриманих травм загинув Сергій Мамоян та пасажирка. Ще двоє людей отримали травми їх госпіталізували», – розповіло джерело.

Сергій Мамоян був молодшим братом нардепа Суто Мамояна.

Ключові елементи військового обліку:

Згідно з запропонованим законопроєктом, державна мова має бути основною в школах, як під час уроків, так і поза їх межами. Документ також передбачає перевірку мовленнєвих компетенцій учнів, а відповідальність за створення українськомовного середовища покладається на вчителів і директорів навчальних закладів.

Піпа зазначає, що не має ілюзій щодо того, що один законопроєкт здатний вирішити всі мовні проблеми в школах. За даними моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою українською мовою під час уроків і на перервах. Це свідчить про необхідність змін, зокрема через тиск на українськомовних дітей, конфлікти та випадки булінгу, які виникають через мовні бар’єри.

Міністерство освіти та науки України також висловило підтримку ідеї заборони спілкування російською мовою на перервах у школах. Це підкреслює загальну тенденцію до зміцнення української мови в освітньому процесі та формуванні національної ідентичності молодого покоління.