СБУ зірвала теракт у Вінниці: затримано агентів ГРУ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.