Секрети культурної спадщини: українська каша “Зозуля” – понад 100 років традиційного смаку

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.

Українська співачка Наталія Могилевська привітала своїх підписників зі святом Водохреща та поділилася атмосферним святковим відео, яке одразу викликало активну реакцію в соцмережах. Артистка продемонструвала традиційне купання у крижаній воді, підкресливши свою прихильність до давніх різдвяно-йорданських звичаїв.

На оприлюднених кадрах видно, як Могилевська босоніж іде до басейну просто неба. На ній лише білий рушник, а довкола — сніг, зимовий пейзаж і спокійна святкова атмосфера. Перед самим зануренням співачка виглядає зосередженою та водночас натхненною, а після купання ділиться емоціями, зізнаючись, що відчуття від холодної води є надзвичайними.

Слова зірки стали не лише привітанням, а й закликом до духовного очищення та сили. Підписники активно коментують відео, дякують за натхнення та діляться власними традиціями. Для багатьох купання на Водохреща – символ сили, віри та оновлення.

Могилевська показала, що для неї це не просто обряд, а спосіб зарядитися енергією та відчути оновлення. Її реакція – щира, енергійна і святкова – надихає підписників підтримувати традиції.

Ключові елементи військового обліку:

А тим часом, за прогнозами МВФ, на Україну за підсумками 2024 року чекає 95% держборгу до ВВП, а за підсумками 2025-го – близько 100%. Ще більше значення має вартість обслуговування держборгу до ВВП. Вона збільшиться до рівня понад 5% ВВП, що можна порівняти з довоєнними витратами на оборону.

Безпечний рівень держборгу для країни, що розвивається, яка займає в іноземній валюті, – не більше 60% ВВП. І цей індикатор закладено в Маастрихтські критерії членства в ЄС.

Економічні експерти зазначають, що Україну з таким боргом до Євросоюзу просто не візьмуть. Так, завдяки інфляції та зростанню номіналу ВВП у гривні (збільшення дефлятора) можна погасити внутрішній борг у національній валюті, але це спричинить девальвацію гривні та складнощі з погашенням валютного боргу (понад 60% у загальній структурі).

Також можна знизити інфляцію і за рахунок стабільності курсу і зростання валютного еквівалента погасити зовнішній борг у доларі та євро, але уповільнення дефлятора призведе до складнощів погашення внутрішнього держборгу в гривні, а там просто космічні ставки обслуговування (16-17% за новим боргом). Тобто, в умовах воєнного часу держборг Україні погасити неможливо.

А ось схвалене владою підвищення податків і зборів, у спробах «підлатати» бюджетну «дірку», лише позначилося на цінах і продовжить позначатися, коли Рада схвалить усі вимоги Заходу. Базові продукти і послуги, включно зі світлом і теплом, будуть тільки дорожчати, а криза заборгованості та закредитованості населення – зростати.