Секрети здоров’я: якою є реальна норма температури тіла

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.