Сергій Гнезділов: Мобілізація не повинна залежати від соціального статусу

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Українські сили оборони стикаються зі складнощами, які вимагають негайного врегулювання. Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-лейтенант Юрій Содоль, у своєму виступі перед Верховною Радою відзначив критичний стан особового складу українських військових. За його словами, недостатня кількість військовослужбовців у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупуванні "Хортиця", суттєво обмежує їх можливості на фронті. Відділення, які традиційно складалися з 8-10 бійців, зараз часто опиняються з надмірною навантаженістю, маючи всього 2-4 особи. Це призводить до важких наслідків для ефективності оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Содоль закликав народних депутатів до негайних дій, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Відповідальність за безпеку України лежить на всіх плечах, і лише спільними зусиллями можна подолати виклики, що стоять перед країною.

• Недостатня кількість особового складу в Збройних Силах України є серйозною проблемою, яка обмежує їх можливості на фронті та загрожує ефективності оборони країни.

• Зростання нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони, підкреслює необхідність вирішення цієї проблеми шляхом забезпечення достатньої кількості військовослужбовців у військових підрозділах.

• Заклик Командувача Об’єднаних сил ЗСУ до народних депутатів щодо прийняття законопроєкту про мобілізацію свідчить про необхідність негайних дій у цьому напрямку.

• Спільні зусилля всіх гілок влади та громадянського суспільства є ключовим чинником у подоланні цієї проблеми та забезпеченні безпеки та обороноздатності України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У своїй промові перед судом Христина Соловій продовжила висловлювати свою позицію, знову вилаявшись на адресу російського диктатора Володимира Путіна. Суддя попросив співачку бути більш стриманою, проте Соловій не визнала своєї вини. Вона підкреслила, що це слухання є не тільки юридичною справою, але й випробуванням зрілості українського суспільства та його здатності захищати свободу слова.

“У нашій історії розумію, що Ілліч Ленін – це той самий Путін, який окупував і приборкав Україну. Якщо українці створили пісню, яку тепер знають усі, цитую: «Путін *уйло», то ми маємо право називати Леніна забороненими словами,” – заявила співачка під час засідання.

Адвокат співачки також звернув увагу на численні порушення під час складання протоколу. Він зазначив, що докази, подані проти Соловій, не були достатньо переконливими для доведення її провини.

Після розгляду доказів та заслухання сторін суддя постановив виправдати артистку.

Ця справа бере свій початок із виступу Христини Соловій на фестивалі «Виделкаfest», який відбувся 26 липня. Під час спілкування з публікою співачка запитала, чи подобається глядачам колишня назва міста Чорноморськ – Іллічівськ, а потім назвала цю назву “повною х**нею”.

Після концерту місцеві жителі подали заяву до поліції, звинувативши Соловій у порушенні громадського порядку. Поліція склала на співачку протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство.