Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький став об'єктом уваги не лише через свою кандидатуру на посаду нового прем'єр-міністра України, але й завдяки своїй електронній декларації. За даними документу, у 2025 році його доходи перевищили 30 мільйонів гривень, а також він володіє істотними валютними активами і має фінансові вимоги до кількох компаній в Україні та за кордоном.
Сергій Корецький, згідно з інформацією медіа та джерел у владі, є одним із головних претендентів на посаду глави нового Кабінету Міністрів. Ці обговорення активізувалися після заяв президента Володимира Зеленського про масштабні кадрові зміни в уряді. Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, раніше він керував великими державними підприємствами, такими як «Укрнафта» та «Укртатнафта», де займався реформуванням і питаннями енергетичної безпеки.
Згідно з декларацією, основними джерелами доходу Корецького в минулому році стали зарплати на керівних посадах. Він отримав майже 14,5 млн гривень як голова «Нафтогазу», а також 8,5 млн грн в «Укрнафті», 5,6 млн грн в «Укртатнафті», 2,3 млн грн у вигляді роялті та близько 6 тис. грн від діяльності ОСББ «Замок на Паньківській», що викликало чимало обговорень у соцмережах.
У декларації також вказані значні валютні активи Корецького: понад 1 млн євро готівкою, 275 тис. доларів США, а також великі суми на банківських рахунках. Крім того, він має видані позики на загальну суму більше 2,2 млн доларів за кордоном і понад 42 млн гривень українським компаніям.
Дружина Корецького також є підприємницею, її бізнес у ресторанній сфері приніс дохід близько 3,5 млн гривень, а вона також займалася видачею позик. Родина володіє трьома автомобілями, серед яких Maserati, що також не залишилося без уваги.
Сергій Корецький, до свого призначення, активно представляв Україну на міжнародних форумах, працюючи над енергетичною безпекою. Наразі президент Зеленський підтвердив наміри провести кадрові зміни в уряді, але офіційно кандидатура нового прем'єра ще не подана до Верховної Ради. Остаточне рішення буде ухвалене після консультацій з парламентом та політичним керівництвом.
