Сергій Власенко очолив Держгеонадра України, викликавши запитання щодо своїх фінансових справ

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.