В Україні зросли зарплати: де платять більше

Україна розвиває стратегії управління великим обсягом відходів, що виникли внаслідок руйнувань, перевищивших 600 тисяч тонн. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Олександр Краснолуцький, повідомив про це під час засідання Комітету Верховної Ради з екологічної політики та природокористування на Харківщині. Уряд схвалив порядок утилізації відходів та залучає міжнародних партнерів, зокрема Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), для отримання необхідного обладнання. На Харківщині розпочата сміттєва реформа, яка передбачає будівництво 8 сміттєпереробних заводів, з метою досягнення 100% переробки побутових відходів. Законодавство, зокрема Закон №2320-IX "Про управління відходами", забезпечує захист інвесторів і стимулює зелену трансформацію. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для створення зелених інвестиційних пріоритетів та екологічної стійкості країни.

Україна зіткнулася зі значним обсягом відходів, які виникли внаслідок руйнувань під час війни, перевищивши 600 тисяч тонн. Держава активно розробляє стратегії управління цими відходами та залучає міжнародних партнерів для отримання необхідного обладнання та підтримки. Сміттєва реформа на Харківщині, разом з будівництвом сміттєпереробних заводів, стане важливим кроком у досягненні повного перероблення побутових відходів у регіоні. Законодавче забезпечення, як Закон №2320-IX "Про управління відходами", сприятиме захисту інвесторів та зеленій трансформації країни. Співпраця з міжнародними партнерами спрямована на створення зелених інвестиційних пріоритетів та забезпечення екологічної стійкості України.

Богдан Подсоха, поліцейський з Рівного, став об'єктом уваги через вражаюче збагачення, яке він зазнав протягом останніх 9 років. Його фінансовий стан радикально змінився, і за цей період він зміг стати власником значної суми готівки, придбати розкішні речі для родини та навіть відправити сина на навчання у Лондоні. Цей швидкий розвиток фінансів викликав обурення та підозри щодо джерел цього багатства. Незважаючи на пояснення Богдана Подсохи щодо джерела доходу, його статки викликали сумніви в громадськості. Інформація про бізнес дружини Богдана також породжує питання щодо того, наскільки успішним є її підприємницька діяльність і чи відображено це в їхній декларації. Для суспільства це викликає сумніви та питання про прозорість та чесність походження статків державного службовця.

Анна Подсоха, дружина поліцейського з Рівного, віддавна відома своїм вишуканим смаком у виборі одягу. Бренди як Dior, Balenciaga та Manolo Blanik стали неодмінною частиною її гардеробу, і вона не соромиться демонструвати їх своїм підписникам у соціальних мережах. Анна виглядає дуже стильно та вишукано, і вона не приховує свою сексуальність та бажання бути відвертою. Проте деякі з її фотографій можуть здатися більш підходящими для платформи OnlyFans, ніж для загальнодоступної сторінки дружини поліцейського. Цікаво зауважити, що її зовнішність суттєво змінилася протягом останніх 10 років. На відео з дитячого фестивалю "Слобожанське сузір'я" важко впізнати теперішню Анну Подсоху. Очевидно, що із зростанням багатства родини її зовнішність почала еволюціонувати в різноманітних напрямках. В інтерв'ю для місцевого видання у 2018 році Богдан Подсоха твердив, що його дружина заробила 3,5 млн гривень від продажу недобудованого будинку. Проте це виявилося брехнею, адже навіть у 2022 році садовий будинок не зник з їхньої декларації, і всі земельні ділянки залишаються у власності родини.

Останні події навколо дружини поліцейського Богдана Подсохи залишають під сумнівами багато таємниць. Нещодавно вона змінила своє прізвище на Золочевська у соціальних мережах, хоча в деклараціях він продовжує вказувати її як Анну Подсоху. Це викликає ряд питань, особливо враховуючи, що ще у 2016 році подружжя мало розлучитися, про що свідчать судові документи. Проте з подальших документів невідомо, чи відбулося розлучення, а також чому жінка веде соцмережі під іншим прізвищем та публікує настільки відверті зображення. Можливо, Богдан Подсоха вирішив залишитися одруженим, щоб легше було переписувати майно на формальну дружину. Анна Подсоха також стала щасливою власницею квартири в Рівному, де зараз працює її чоловік. Цікаво, що зв'язки поліцейського можуть включати його стосунки з колишніми колегами з Сум. Деякі факти, такі як продаж автомобілів та присутність на заходах, створюють підозру щодо зв'язків Подсохи з кримінальним світом. Чи зростають його статки завдяки цим зв'язкам, чи можливо медіа-бізнес дружини просто прикриває справжній джерело доходів?

Історія Анни і Богдана Подсохів, які вирішили побудувати своє життя за кордоном, не залишає байдужими. Їхньому синові Артуру вдалося здійснити мрію про навчання у Лондоні, де він студіює політику і соціологію. Активний спосіб життя, який веде Артур, включає участь у мітингах на підтримку України та інші заходи. Однак, він не має роботи, тому його квартиру, ймовірно, орендують батьки.

Богдан Подсоха, працюючи на посаді начальника Департаменту стратегічних розслідувань у Рівненській області, займається розслідуванням справ, пов’язаних з бурштиновою мафією. Ймовірно, його робота зводиться до отримання фінансової вигоди від нелегального бізнесу, оскільки деякі дані вказують на його залучення до цього бізнесу. Отже, тонни готівки і можливість придбання квартири, яка була оформлена на ім'я його дружини, можуть свідчити про його участь у корупційних схемах.

Ці ситуації стають доказом того, що корупція в Україні залишається актуальною проблемою, навіть у часи війни. Потрібно багато часу і зусиль, щоб правоохоронні органи припинили спростування фактів збагачення за рахунок успіхів рідних.

Українська стаття про сім'ю Подсохів розкриває проблему корупції в Україні, яка продовжує існувати навіть у часи війни. Подсохи, представники правоохоронних органів, за допомогою корупційних схем здобули значні статки, які вони використовують для особистих цілей, таких як навчання сина у Лондоні та придбання майна. Ця історія є лише одним прикладом того, як боротьба з корупцією в Україні є незавершеним завданням, і досягнення прозорості та справедливості вимагає подальших зусиль.

Служба безпеки України висловила коментар стосовно обшуків, які проводилися серед співробітників "Спілки православних журналістів" – ресурсу, який підтримує Українську Православну Церкву та публікує матеріали, в тому числі про захоплення церков УПЦ з боку ПЦУ. За даними слідства, вдалося ліквідувати обширну агентурну мережу Федеральної Служби Безпеки Росії (ФСБ), яка прагнула насадити дестабілізацію в Україні. За версією розслідування, учасники цієї справи виробляли та розповсюджували прокремлівські наративи та провокаційні повідомлення з метою поглиблення суспільно-політичної нестабільності та розпалювання релігійної ворожнечі в Україні. При цьому конкретні приклади таких повідомлень не були наведені. Затримано чотирьох осіб, включаючи одного з настоятелів храму УПЦ в Києві. Зазначається, що загалом в рамках цієї справи перебуває під відсотроком 15 осіб, і ця мережа ФСБ є однією з найбільших, яка діяла в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Один зі звинувачень вказує на те, що матеріали "Спілки православних журналістів" використовувалися російськими ЗМІ та сайтами єпархій УПЦ, а також православними телеграм-каналами. Затриманим оголошено про підозру за статтями 111 (державна зрада), 111-1 (колабораційна діяльність), 28 та 255 (створення та участь у злочинній організації), 161 (розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, вчинене організованою групою), 436-2 (виправдання агресії РФ проти України).

• Служба безпеки України оголосила про обшуки у співробітників "Спілки православних журналістів", яка підтримує Українську Православну Церкву та публікує матеріали про захоплення церков УПЦ з боку ПЦУ.

• Заявлено, що знешкоджено агентурну мережу ФСБ, яка намагалася дестабілізувати ситуацію в Україні, розповсюджуючи прокремлівські наративи та провокаційні повідомлення.

• В рамках цієї справи затримано чотирьох осіб, серед яких один з настоятелів храму УПЦ в Києві, та загалом перебуває під відсотроком 15 осіб.

• Затриманим оголошено підозру за рядом статей Кримінального кодексу України, включаючи державну зраду, колабораційну діяльність та розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті.

• У рамках цієї справи одним зі звинувачень є передрук матеріалів "Спілки православних журналістів" російськими ЗМІ та іншими російськомовними джерелами.

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.