Сесія Київради 12-го вересня відбудеться, але у “скороченому форматі”

Відома українська співачка Наталія Могилевська стала гостею шоу Євгена Фешака «33 запитання від Люкс ФМ», де відверто поділилася особистими історіями та вчинками, які сьогодні викликають у неї сором. Артистка зізналася, що в минулому могла непередбачено образити людей, хоча жодного разу не мала на меті навмисно завдати шкоди. Її прямолінійність та відвертість у спілкуванні іноді сприймалися оточенням гостро, що залишало слід у стосунках з колегами та друзями.

Могилевська підкреслила, що ніколи не крала пісень, не просувалася у кар’єрі «по головах» і не використовувала чужі досягнення для власного успіху. Водночас вона зазначила, що її рішучість та відверті висловлювання могли викликати непорозуміння та навіть глибокі емоційні образи у оточуючих. Артистка наголосила на важливості саморефлексії та здатності визнавати свої помилки, адже вони формують характер і допомагають будувати більш здорові стосунки у майбутньому.

«На жаль, я дуже багато ображала людей. Я нічого поганого ніколи не хотіла. Але я настільки була жорсткою у своїх висловах, рішеннях… А оскільки я мала освіту психологічну, то це був скальпель. Я вскривала людей до такого болю. А хто буде зашивати?» — зізналася співачка.

Могилевська додала, що тоді не вміла «лікувати» людей після того, як несвідомо завдавала їм емоційних ран, і деякі речі, на жаль, уже неможливо виправити чи пробачити.За її словами, сьогодні вона навчилася легко просити вибачення — навіть у дітей.

«Якщо я розумію, що я не права, навіть перед дітьми, я одразу перепрошую і дітей вчу», — зазначила артистка.

У розмові з Євгеном Фешаком Могилевська також торкнулася теми виховання дітей, табу у стосунках, ставлення до віку, ін’єкцій краси, непростих періодів у житті та взаємин у родині.

Сьогодні православна церква звертається до подвигу п’ятьох святих мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія, які стали символом непохитності християнської віри в один із найтрагічніших періодів її історії. Їхнє життя і смерть припали на часи правління імператора Діоклетіана, коли наприкінці III — на початку IV століття християнство зазнавало системних і жорстоких переслідувань у межах Римської імперії.

У ті роки сповідування віри в Ісуса Христа означало постійну небезпеку. Багато християн змушені були приховувати свої переконання, щоб зберегти життя та захистити близьких. Проте п’ятеро мучеників обрали інший шлях — вони відкрито засвідчили свою віру, усвідомлюючи наслідки такого рішення. Їхній приклад став викликом системі страху, яка панувала в імперії.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами співрозмовника Financial Times, ракета, яка вразила “Південмаш”, дійсно мала дальність польоту до 6000 км, що підтверджує її приналежність до типу РС-26 “Рубіж”. Путін, у свою чергу, стверджував, що це була ракета середньої дальності “Орєшнік”, створена на основі РС-26 “Рубіж”.

Це спростування українського чиновника ставить під сумнів заяву російського президента, особливо враховуючи, що пошкодження “Південмашу” в Дніпрі виглядає як стратегічно важлива ціль для Росії в контексті виробництва ракетної техніки.

Заступник спікера Пентагону, Сабріна Сінгх, підтвердила, що “Орєшнік” була розроблена як адаптація РС-26 “Рубіж”, що дає ще більше підстав для вивчення деталей цього ракетного удару.

Валютний ринок України знаходиться під впливом багатьох важливих факторів, які визначають динаміку курсу національної валюти. Серед ключових чинників особливу роль відіграють:

Експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що “затишшя” на валютному ринку може зберегтися не лише у листопаді, а й у грудні. Він підкреслив, що з середини жовтня до кінця року Україна отримає близько 17 мільярдів доларів міжнародної допомоги, що суттєво збільшить резерви країни.

“Національний банк України (НБУ) має можливість підтримувати курс на рівні 41-41,5 гривні за долар до кінця грудня. Девальвація гривні наразі не є доцільною, оскільки це лише підвищить інфляцію,” — зазначив Монін. За його прогнозом, у листопаді 100 доларів можуть коштувати від 4100 до 4150 гривень.

Банкір Сергій Фурса передбачає, що протягом 2025 року курс долара в Україні може зрости, але поступово. “Наприкінці 2025 року курс може становити 44-45 гривень за долар, що означає, що 100 доларів обійдуться в межах 4400-4500 гривень,” — зазначив він.

Монін радить українцям купувати валюту, проте з обережністю, оскільки немає термінової необхідності в цьому кроці. В умовах можливого зміцнення гривні до кінця року, варто зважати на ситуацію на валютному ринку.

На нещодавньому саміті НАТО відбулася значуща дискусія щодо рівня підтримки України. Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з критичними зауваженнями на адресу деяких союзників, висловлюючи думку про недостатній рівень допомоги Україні.

Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з важливим заявленням під час саміту НАТО у Вашингтоні, в якому висловив свою недоволість недостатньою підтримкою України з боку західних союзників.

За словами політика, цитованого виданням The Guardian, Україна досі не отримала від Заходу всю обіцяну допомогу, необхідну для протистояння російській агресії та забезпечення своєї безпеки в умовах військового конфлікту.

«Щодо допомоги, яку ми всі надаємо, я думаю, настав час бути реалістами: ми надали близько половини обіцяного», — сказав Йоганніс журналістам.

Він додав, що цього явно недостатньо, і що «якщо ми хочемо, щоб Україна перемогла, ми маємо допомагати більше».

Нагадаємо, під час відкриття саміту НАТО президент США Джо Байден анонсував передачу Україні додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. Президент Зеленський подякував США за нові системи Patriot, але сказав, що їх замало.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, у свою чергу, заявив, що винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів «прямо зараз перебувають на шляху» до України.