Вівторок, 2 Грудня, 2025

Що чекає на абонентів мобільного зв’язку в Україні

Важливі новини

Співачка Дорофєєва заявила про проблеми зі здоров’ям та емоційне вигорання

Українська співачка Надя Дорофєєва відверто поділилася своїм емоційним станом у соцмережах. У дописі в Instagram вона зізналася, що останнім часом переживає надмірний стрес, майже не спить і стикається з проблемами зі здоров’ям. «Мало сну, проблеми зі здоров’ям і дика втома. Я прокинулась учора з відчуттям: як же мені всіх нас шкода…», – написала артистка, додавши […]

Геннадій Новіков і трансформація грального ринку: нова структура з ознаками старих практик

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Штрафи за російську музику у кафе зростуть до 25 тисяч гривень

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9547, який передбачає жорсткіші санкції за використання російського музичного контенту у громадських місцях. Йдеться про кафе, ресторани, магазини, салони краси та інші заклади обслуговування населення. Наразі чинне законодавство передбачає символічний штраф — 70 гривень. Автори нової ініціативи вважають це неефективним інструментом боротьби з інформаційним впливом країни-агресора. Що пропонують депутати?  Штрафи […]

Офіційно: “Динамо” підписало екс-таланта “Дніпра” Валерія Лучкевича

Київське “Динамо” здійснило трансферне підсилення, підписавши контракт із 29-річним захисником Валерієм Лучкевичем. Футболіст перейшов у статусі вільного агента та підписав угоду до кінця сезону 2024/25. Валерій Лучкевич – вихованець запорізького “Металурга”, однак справжній прорив у професійному футболі здійснив у складі “Дніпра”. Саме в цьому клубі він дебютував в українській Прем’єр-лізі у 2014 році. Того ж […]

The post Офіційно: “Динамо” підписало екс-таланта “Дніпра” Валерія Лучкевича first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Правоохоронці Тернопільщини викрили злочинну групу, яка збувала наркотики у Чортківській колонії

Правоохоронці Тернопільщини припинили діяльність організованої злочинної групи, яка налагодила потужну схему збуту наркотичних засобів на території Чортківської установи виконання покарань. В результаті оперативної роботи, підозру у вчиненні злочинів оголошено чотирьом особам, двоє з яких уже взяті під варту.

Згідно з інформацією правоохоронців, організатором цієї злочинної діяльності є 37-річний громадянин Грузії, який перебуває в Україні незаконно. Він разом з кримінальним авторитетом, що наразі утримується в Чортківському слідчому ізоляторі, координував процеси доставки та збуту наркотиків серед ув’язнених. За даними слідства, злочинці залучили до своєї мережі двох засуджених, а також двох раніше судимих осіб, які мали доступ до заборонених предметів у пенітенціарній установі.

«Грузинський організатор встановив свої правила та координував дії як засуджених, так і спільників на волі. Угруповання контролювало постачання наркотиків, призначало наглядачів, вело так звану злочинну касу та займалося вимаганням у в’язнів», – повідомили у поліції Тернопільщини.

Упродовж 2025 року наркотики надсилали поштою, ховаючи їх у продуктах харчування: пакетах «Мівіни», ковбасі та банках тушкованого м’яса. У відправленнях вказували вигаданих відправників. Під час обшуків слідчі вилучили бупренорфін і метадон, мобільні телефони, банківські картки та чорнові записи.

Правоохоронці з’ясували, що психотропні речовини зловмисники купували у наркозалежних, які отримували їх безкоштовно в межах програми замісної підтримувальної терапії.

Чотирьом чоловікам оголосили підозру за ч. 2 ст. 307 КК України (збут наркотичних засобів). Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Програма “Захист України” розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

Останні новини