Субота, 7 Червня, 2025

Що думають українці про мирні переговори з РФ та умови для закінчення війни

Важливі новини

Юрист Роберт Амстердам представив доказовий звіт про напади на УПЦ та її служителів

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розголосив про те, що він завершив складання звіту обсягом понад 250 сторінок, на яких зібрано численні докази нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект є не лише порушенням прав людини, але й загрозою для миру та єдності в Україні", — підкреслив Амстердам. "Напади на вірян, виштовхування їх зі святих місць та обмеження доступу до них — це неприпустимо. Політика, яка допускає такі дії, розриває наше суспільство".

Адвокат також підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція щодо ідей "русского мира" є відмежованою. Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де той заявив, що "ми будуємо божий мир, а не "русский мир".

Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам відзначив критичну важливість цього для обох країн. "Не можна кидати партнерів на кожному кроці. Підтримка України — це питання не лише її, а й нашої власної безпеки та довіри", — підкреслив він.

У вищезгаданій статті підкреслено серйозні турботи та звернення адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо ситуації з нападами на церковні споруди та священиків. Він акцентує на важливості збереження миру та єдності в Україні, а також підкреслює неприпустимість законопроекту, спрямованого на обмеження прав УПЦ. Також робиться акцент на тому, що УПЦ не має відношення до Московського патріархату та стоїть на позиціях відмежування від "русского мира". Нарешті, висловлюється заклик до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, як критично важливої для збереження безпеки та довіри в регіоні.

Підтримай Україну: Зеленський закликає до обрання вітчизняних продуктів!

Президент Зеленський у рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку та підтримки вітчизняних виробників анонсував нову програму українського кешбеку. Згідно з інформацією від Forbes, ця програма, під назвою «Купуй українське», передбачає часткове повернення коштів громадянам України за покупку вітчизняних товарів.

Очікується, що програма національного кешбеку розпочне свою роботу вже у цьому році. Її мета — стимулювати споживання внутрішнього виробництва та підтримати розвиток українських компаній. Держава планує зробити все можливе, щоб зберегти та розвинути українські підприємства, роблячи акцент на споживання вітчизняних товарів.

В рамках програми покупці зможуть отримувати повернення частини коштів на спеціальну карту за придбання визначених товарів та послуг, вироблених в Україні. Технічні та фінансові параметри програми наразі у розробці з метою її успішного запуску у найближчий час.

Уряд уже прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва, зокрема підтримку бренду «Зроблено в Україні». Про джерела фінансування програми кешбеку не було надано докладної інформації, проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості збільшення споживання вітчизняної продукції в контексті подолання наслідків війни та відновлення економіки України.

Український кешбековий проект "Купуй українське", який анонсував президент Зеленський, є важливим кроком у підтримці вітчизняного виробництва та стимулюванні внутрішнього ринку. Ця програма передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупку українських товарів і послуг, що сприятиме підвищенню споживання внутрішнього виробництва та підтримці розвитку місцевих компаній.

Наразі уряд працює над технічними та фінансовими параметрами програми з метою її успішного запуску. Важливою складовою є підтримка уряду у популяризації вітчизняних товарів та бренду "Зроблено в Україні".

Зазначено, що поповнення внутрішнього ринку українською продукцією допоможе країні подолати наслідки війни та стати більш конкурентоздатною на міжнародній арені. Такі ініціативи сприяють зближенню громадян зі своєю країною та сприяють її економічному зростанню.

Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

У соцмережах здорове харчування часто виглядає як розкіш: боули з кіноа, авокадо, філе лосося — усе це створює враження, що дбати про раціон можуть лише заможні. Проте нутриціологиня Катерина Крупкіна переконує: здоровий раціон не обов’язково коштує дорого. В інтерв’ю телеведучій Марічці Падалко вона пояснила, як подбати про харчування навіть з обмеженим бюджетом. Міф №1: правильне […]

Сьогодні Введення в храм Пресвятої Богородиці: Історія, традиції та заборони

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

У Трампа заговорили про майбутнє українських територій

Спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф зробив резонансну заяву щодо майбутнього статусу окупованих Росією українських територій. В інтерв’ю Такеру Карлсону він назвав це питання “найбільшою проблемою в цьому конфлікті” та припустив, що світова спільнота має розміщення з тим, чи визнає російську окупацію. Віткофф наголосив, що Крим, Донецька, Луганська та ще дві області (ймовірно, йдеться про Запорізьку […]

The post У Трампа заговорили про майбутнє українських територій first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.

Останні новини