Четвер, 24 Вересня, 2026

Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

Важливі новини

Росія відмовляється вести переговори з Україною до повернення контролю над Курською областю

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Якщо переговори відбудуться, Росія хоче переконатися, що тільки українська земля буде предметом обговорення», – вважає видання.

Те ж саме говорять російські експерти. «Зрозуміло, що Москва не почне жодних переговорів, поки вони не виженуть усіх українських солдатів із Курська», – сказав газеті Костянтин Ремчуков, головний редактор “Независимой газеты”.

При цьому видання констатує, що Росія, хоч і посилює атаки в Курській області, але домагається лише вельми обмежених успіхів. Водночас стратегія утримання Курської області несе ризики для України, «оскільки досвідчені підрозділи покинули свої позиції (на східному фронті – Ред.) і зосередилися на курській операції».

«Якщо ви зосередитеся на утриманні Курська, це може піддати інші частини фронту більшому ризику», – сказав військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник інституту зовнішньої політики у Філадельфії.

Він пише, що Росія просувається на сході України найшвидшими темпами з 2022 року.

В Ужгороді затримали адміністратора сервісного центру МВС під час отримання хабаря

В Ужгороді правоохоронці затримали Івана Хилу — адміністратора територіального сервісного центру №2141 МВС України, який одночасно є священником московського патріархату. За даними слідства, посадовець вимагав хабар у розмірі 250 доларів за “допомогу” в успішному складанні іспиту з водіння. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на джерела у правоохоронних органах. Затримання здійснили співробітники внутрішньої […]

Харківський слід у корупційних скандалах: як операція “Мідас” оголила масштабні зловживання державними ресурсами

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

Злата Мітчелл: скандальні фото та реакція мережі на стиль доньки Ольги Фреймут

19-річна Злата Мітчелл, донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, не вперше привертає увагу суспільства завдяки своїм відвертим публікаціям у соціальних мережах. Після чергової серії ефектних фото, що з’явилися на її сторінках, користувачі знову почали активно обговорювати її стиль і поведінку. Злата, яка вже кілька років мешкає в США, неодноразово ставала предметом критики за свої публікації, котрі часто викликають суперечливі думки серед її підписників.

Знімки, на яких Злата постає в сміливих позах і навіть іноді демонструє не зовсім прийнятні для традиційних уявлень образи, здобувають велику популярність. Однак не всі її фоловери захоплюються її модними виборами. Серед коментарів можна зустріти чимало критичних зауважень, де згадується, що стиль дівчини значно відрізняється від того, який рекомендує її мама. Зокрема, деякі користувачі зауважують, що Ольга Фреймут, яка славиться своєю витонченістю та строгістю, могла б обурюватися такими публікаціями дочки.

Утім, сама Ольга Фреймут у соцмережах не дистанціюється від доньки: ведуча регулярно залишає під постами сердечка, публічно виражає підтримку і робить компліменти. За оцінками спостерігачів, негативних коментарів із часом стає менше — здається, що аудиторія почала сприймати Злату не лише як «доньку Фреймут», а як окрему особистість.

В інтерв’ю Фреймут неодноразово наголошувала, що виросла в інші часи, коли від неї очікували скромності, проте визнає, що нині суспільні норми змінилися. Тож замість осуду ведуча обирає публічну підтримку і дає зрозуміти: вибір доньки — її особиста справа.

Кремль розраховує на відновлення мирних переговорів за участі США

У Росії висловили надію на відновлення переговорів щодо завершення...

Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію.

Які бувають статуси в “Резерв+”

Адвокат Роман Сімутін пояснює: у “Резерв+” для користувача можуть відображатися такі статуси:

  • На обліку — особа перебуває на обліку у ТЦК і має з’явитися, якщо прийде повістка. Для призовників до 25 років — це базовий статус. Після 25 років “Резерв+” автоматично переводить у статус військовозобов’язаного, і тоді потрібно самостійно з’явитися до ТЦК, щоби отримати підтвердження.

  • Знятий з обліку — особа знята з обліку в одному ТЦК і має протягом 7 днів стати на облік у новому за місцем фактичного проживання.

  • Виключений з обліку — це статус для тих, хто визнаний непридатним до служби (за висновком ВЛК) або досяг граничного віку. Такі особи більше не вважаються військовозобов’язаними.

  • Не перебуває на обліку — система не знаходить особу в жодному ТЦК. Це може бути через відсутність військового квитка, помилки в реєстрі або технічні збої. Необхідно звернутися до ТЦК для постановки на облік.

  • Уточнюються дані — означає, що дані особи є в реєстрі “Оберіг”, але вона не закріплена за жодним ТЦК. Потрібно також з’явитися до центру для оновлення інформації.

  • У розшуку — найпроблемніший статус. Виникає, якщо призовник після 25 років не став на облік, змінив місце проживання і не оновив дані, або не з’явився за повісткою. Якщо особу з таким статусом зупинить поліція, її можуть затримати й доставити до ТЦК.

Що робити, якщо статус у “Резерв+” некоректний

Адвокат зазначає, що найпоширеніша проблема — це статус “У розшуку”, навіть якщо особа вже сформувала військово-обліковий документ. Часто буває, що застосунок не відображає результат ВЛК, або ж статус не оновлюється вчасно. Наприклад, “Тимчасово непридатний” може висвітитися лише через місяць після проходження комісії.

Також виникають ситуації, коли роботодавець подав запит на бронювання через “Дію”, але у “Резерв+” не з’явилася позначка про бронювання — часто це пов’язано зі статусом “Не на обліку” або “У розшуку”.

Як виправити ситуацію

  1. Якщо статус помилковий — з’явіться до ТЦК особисто для уточнення.

  2. Якщо протягом трьох місяців після появи статусу “У розшуку” немає постанови про адміністративну відповідальність — можна звертатися до суду з вимогою скасувати цей статус.

  3. Варто регулярно перевіряти “Резерв+” навіть після оновлення документів — система може пізніше автоматично внести зміни.

Хоча “Резерв+” значно спрощує взаємодію з військовими структурами, технічні або адміністративні збої трапляються часто. Тому навіть при використанні цифрових сервісів варто не нехтувати особистим візитом до ТЦК — це допоможе уникнути проблем, зокрема зі статусом “у розшуку”, що може призвести до затримання.

Останні новини