Що робити, якщо вас оголосили в розшук ТЦК

У новому законопроєкті про мобілізацію розглядаються ключові питання, що стосуються військової служби та обов'язків громадян перед державою. За повідомленням члена Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федора Веніславського, комітет завершив аналіз та обговорення понад 4269 поправок до згаданого законопроєкту.

Однією з ключових точок, яка викликає особливий інтерес, є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Згідно з новими правилами, чоловік повинен подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах. У випадку їх відсутності, він зобов'язаний зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку, а лише після цього отримає право на отримання необхідних послуг.

Однак, важливо зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік. Ця норма викликає ряд питань та суперечок, особливо у контексті забезпечення військової готовності та ефективного функціонування військових структур.

У контексті відкритих питань щодо стимулювання призову до військової служби та питання обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Чи зміняться чи залишаться ці обмеження в кінцевому вигляді законопроєкту — це залишається під питанням, але вже очевидно, що обговорення навколо них буде важливим аспектом політичного процесу.

У вищезгаданій статті ми розглянули ключові аспекти нового законопроєкту про мобілізацію в Україні, який вирішує питання військової служби та обов'язків громадян перед державою. Згідно з інформацією, наданою членом Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федором Веніславським, комітет завершив аналіз та обговорення більше 4269 поправок до зазначеного законопроєкту.

Зазначено, що серед ключових питань є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Встановлено вимогу подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах або зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку. Однак, варто зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік, що може викликати недорозуміння та дискусії у суспільстві.

У контексті відкритих питань стосовно стимулювання призову до військової служби та обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Неоднозначність щодо подальшого розвитку цих питань вказує на необхідність дальшого обговорення та врахування різних поглядів. Результати цих дискусій будуть визначальними для формування кінцевої версії законопроєкту, яка відобразить інтереси та потреби українського суспільства в галузі оборонної політики та військової служби.

Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, Україна продовжує здійснювати значні зусилля для боротьби з цим нелюдським явищем. Однак звіт виокремлює, що уряд не досяг мінімальних стандартів у цій сфері, особливо через поширену корупцію в країні. Він підкреслює серйозні проблеми, які перешкоджають повному виконанню міжнародних норм і стандартів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми.

У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

“У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші.

Рівень 3 – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші.

До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.