Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

У міжнародному аеропорту Белграда стався інцидент, який привернув значну увагу медіа та шанувальників українського мистецтва: сербські правоохоронці затримали українського співака Сергія Бабкіна після того, як у його багажі виявили гільзи. Під час стандартного контролю безпеки в сумці артиста знайшли чотири звукові гільзи та дві гільзи від автомата Калашникова. Така знахідка могла спричинити серйозні юридичні наслідки, однак ситуація отримала несподіване пояснення від самого музиканта.

Бабкін, який перебуває у європейському турі та поки не планує повертатися до України, заявив, що все сталося випадково. Він пояснив, що перед поїздкою до Будапешта взяв із собою сценічну сумку, яку використовував у виставі «Alice in Wonderland» театру «Прекрасні Квіти». За його словами, під час кожного театрального показу сумка була наповнена різноманітним реквізитом, включно з бутафорськими елементами, які після вистави часто залишалися всередині. Саме так, на думку артиста, до багажу потрапили і виявлені гільзи.

«Сумка заїжджає в апарат — і я бачу, що щось намічається. Під підкладку затесалися чотири звукові гільзи й дві гільзи від Калашникова. Звідки взялися ці дві — не пам’ятаю зовсім», — розповів Бабкін.

Співака одразу відвели на додаткову перевірку. За його словами, на нього чекали кілька годин допитів, підключення поліції та спецслужб, десятки запитань і повна перевірка документів і багажу. Паспорт тимчасово вилучили.

«Перевіряли все — від моїх речей до моєї душі. Адреналіну ковтнув на рік уперед», — жартує артист.

За словами Бабкіна, після того як правоохоронці переконалися у відсутності злого умислу, вони навіть почали вивчати творчість гурту 5NIZZA, дивитися кліпи та афіші, намагаючись зрозуміти, хто перед ними.

Пригода закінчилася без наслідків, а співак назвав її «незапланованим піаром». Він заявив, що сербська поліція та спецслужби тепер чудово знають репертуар гурту.

Бабкін зараз перебуває в турі, присвяченому 25-річчю 5NIZZA.

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення відмовити у поверненні історичного статусу будівлі на вулиці Софіївській, 20/21, відомої як «Будинок Незалежності». Цей крок відкриває серйозні перспективи для можливого знищення одного з найбільш знакових символів української державності, розташованого в самому центрі столиці. Суддя Ігор Лиска ухвалив рішення, яким відхилив позов Офісу Генерального прокурора, котрий намагався скасувати постанову Міністерства культури України щодо позбавлення цієї історичної споруди статусу пам’ятки архітектури.

Рішення суду стало несподіваним ударом для багатьох прихильників збереження цієї будівлі, яка вже давно має важливе значення для національної ідентичності. Впродовж багатьох років «Будинок Незалежності» асоціюється з ключовими етапами становлення незалежної України, і його історична цінність визнана не лише на національному, а й міжнародному рівнях. Але сьогодні, на жаль, цей архітектурний символ може бути підданий руйнації через відсутність офіційного статусу пам’ятки.

Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що тепер «Будинок Незалежності» може бути знесений. На його місці забудовник планує звести офісний центр. Це вже не перший випадок подібного рішення: раніше статус пам’ятки втратили історичні будинки на Михайлівській, 20, та Великій Васильківській, 50/23.

Будинок на Софіївській, 20/21, має величезне символічне значення. За легендою, саме з його балкону 22 січня 1918 року Михайло Грушевський урочисто проголосив IV Універсал Центральної Ради — документ, який юридично закріпив незалежність Української Народної Республіки. Тоді ж українців закликали до боротьби проти більшовицької окупації.

У різні роки в цій будівлі працював відомий київський готель «Давня Русь», а сама споруда зберегла архітектурні риси початку ХХ століття. Тепер її може спіткати доля десятків історичних об’єктів, що поступово зникають під тиском сучасної забудови в центрі столиці.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Оформити поліс можна як в офісах страхових компаній, так і онлайн, що зручно для порівняння цін.

Перетин кордону без дійсного полісу “Зелена картка” неможливий. В країнах-учасниках системи за відсутність страхування передбачено штрафи від 150 до 1000 євро. У разі ДТП водій без поліса змушений буде самостійно відшкодовувати збитки постраждалим, що може обернутися значними фінансовими втратами.

Це поліс міжнародного автострахування, який покриває відповідальність водія за збитки, завдані третім особам у разі ДТП за кордоном. Він не покриває витрати власника авто, але гарантує фінансовий захист постраждалих.

Для оформлення поліса необхідно мати: