П’ятниця, 17 Липня, 2026

Що святкують 17 липня: календар пам’ятних дат і подій

Важливі новини

Кар’єра і підозри: чому ім’я Артема Шила пов’язують із резонансними розслідуваннями

Ім’я Артема Шила дедалі частіше з’являється у публічному просторі в контексті корупційних підозр у спецслужбах під час повномасштабної війни. Виходець із Харкова, він пройшов стрімкий службовий шлях — від оперативної роботи до керівних посад у Службі безпеки України, очоливши один із ключових департаментів. Саме цей кар’єрний злет і подальші події стали підґрунтям для гучної уваги з боку медіа та слідчих органів.

За матеріалами розслідувань, Шила пов’язують із справою про можливе розкрадання значних коштів під час закупівель для державної компанії «Укрзалізниця». Йдеться про суму, що наближається до 95 мільйонів гривень, які, за версією правоохоронців, могли бути виведені через непрозорі тендерні механізми та афілійовані структури. Ці обставини стали предметом окремих кримінальних проваджень і перевірок.

Паралельно зростало особисте благополуччя офіцера: квартири, дорогі ювелірні прикраси, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї викликало питання щодо джерел фінансування, адже офіційна зарплата не пояснює такі витрати.

Департамент I СБУ, який очолював Шило, став інструментом впливу на бізнес. Зокрема, фігурували випадки з ІТ-компаніями та російським букмекером 1xBet, який отримав ліцензію через «Твою Беттингову Компанію» у 2022 році, попри зв’язки з РФ. Завдяки прямому доступу до керівництва СБУ, Шило міг ігнорувати «невідповідності» у документах і контролювати тендери.

У 2021 році Шило залишив СБУ, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента, зберігаючи вплив на кадрові та економічні питання. У серпні 2022 року він повернувся на керівну посаду в СБУ, відповідальну за захист критичної інфраструктури, фактично контролюючи тендери та конкуренцію.

У березні 2024 року його позбавили посади, але статус офіцера з особливих доручень зберігся. Навіть під час затримання СБУ проводила закриті судові засідання, посилаючись на «чутливі зв’язки».

Історія Артема Шила є показовим прикладом того, як під час війни всередині спецслужб можна вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом та гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші опікуються тендерами та прибутками.

Зловмисники використовували косметику для контрабанди наркотиків

Київські правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми розповсюдження заборонених речовин у столиці. За даними слідства, організатори нелегального бізнесу розробили витончену систему маскування та розповсюдження психоактивних речовин під виглядом косметичних засобів.

Слідчі встановили, що злочинна група імпортувала товар з європейських країн, використовуючи міжнародні канали постачання. Це дозволяло їм обходити стандартні процедури митного контролю та мінімізувати ризики виявлення.

За попередніми оцінками, щомісячний обіг коштів у цій схемі перевищував мільйон гривень, що свідчить про значні масштаби операції та її вплив на нелегальний ринок столиці.

Експерти з питань боротьби з незаконним обігом психоактивних речовин відзначають, що подібні схеми стають все більш витонченими, що вимагає постійного вдосконалення методів виявлення та протидії з боку правоохоронних органів.

Ця операція підкреслює важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з транскордонною злочинністю. Правоохоронці наголошують на необхідності посилення контролю за імпортом косметичних та інших товарів, які потенційно можуть використовуватися для маскування заборонених речовин.

Медичні експерти звертають увагу на небезпеку, яку становлять подібні схеми для здоров'я населення. Маскування психоактивних речовин під косметичні засоби може призвести до непередбачуваних наслідків для споживачів, які можуть несвідомо придбати небезпечний продукт.

Соціологи відзначають, що такі випадки підкреслюють необхідність посилення профілактичних заходів та інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин.

Правозахисники наголошують на важливості дотримання законності під час проведення подібних операцій та забезпечення прав підозрюваних у ході слідства.

Ця подія також привернула увагу до питання регулювання ринку косметичних засобів та необхідності посилення контролю за їх складом та походженням.

Експерти з економічної безпеки відзначають, що подібні схеми не лише становлять загрозу для здоров'я населення, але й підривають легальну економіку, створюючи несправедливу конкуренцію та ухиляючись від сплати податків.

Загалом, ця операція демонструє складність викликів, з якими стикаються правоохоронні органи у боротьбі з незаконним обігом психоактивних речовин, та підкреслює необхідність комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

За даними правоохоронців, наркобізнес організував 33-річний киянин, який зараз проживає за кордоном, звідки і постачав наркотики. До незаконної діяльності він залучив ще шістьох учасників.

Наркотики та психотропи маскували у предметах побутової хімії та косметики.

У березні минулого року правоохоронці провели перший етап спецоперації та затримали трьох фігурантів, у яких вилучили кокаїну на мільйон гривень. Згодом поліцейські задокументували діяльність ще чотирьох осіб, причетних до наркоторгівлі.

29 червня в Києві правоохоронці провели 10 одночасних санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів та в їхніх автівках: слідчі вилучили понад 80 гр кокаїну, 50 гр метамфетаміну, 100 пігулок МДМА, електронні ваги, прилади для пакування наркотичних засобів під виглядом косметичних засобів, гроші в національній та іноземній валюті, пакувальні матеріали, “чорнові” записи.

Орієнтовна вартість вилученого “товару” за цінами “чорного” ринку становить понад 3,5 мільйона гривень. Речові докази відправлені на експертизу

Чотирьох учасників групи затримали у порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру за збут наркотичних засобів групою осіб (ч. 2 ст. 307 ККУ). Окрім того, обвинувальний акт відносно одного з підозрюваних вже розглядається Оболонським районним судом м. Києва за аналогічною статтею.

Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Поліцейські встановлюють усіх осіб, причетних до постачання наркотиків з Європи до України.

Свириденко заперечила зв’язки з Міндічем на фоні антикорупційного скандалу

Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко категорично спростувала будь-які контактні зв'язки...

Нові призначення в “Київпастрансі”: хто насправді стоїть за змінами?

Командні зміни в київських комунальних підприємствах, зокрема в стратегічно важливому «Київпастрансі», продовжують викликати широкий резонанс. Після відставки колишнього керівника Дмитра Левченка, який був замішаний у низці корупційних скандалів, нові призначення знову стали об'єктом пильної уваги. Одним з найбільш загадкових, але водночас і важливих фігур у цих процесах є Сергій Білий — новопризначений заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі».

Журналісти проєкту «В тіні каштана» вирішили детально розібратися в особистості Білого, його кар’єрі та зв'язках, що неминуче призвело до відкриття нових аспектів його біографії. Хоча Білий не є публічною особою в традиційному сенсі, його роль у системі комунального транспорту Києва далеко не обмежується суто технічними або адміністративними функціями.

Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

квартира у Дніпрі (70 м²)

квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

Ексзаступник голови ОП Смирнов може вийти під заставу

Колишнього заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова взято під варту із можливістю внесення застави у 18 мільйонів гривень. Відповідне рішення ухвалив суд у справі про легалізацію незаконно отриманих коштів і хабар в особливо великому розмірі. Однак, як повідомляють наші джерела, справа може мати зовсім іншу природу, ніж публічно декларується. За їхніми словами, весь кейс узгоджено […]

Сьогодні в Україні та світі відзначають одразу кілька важливих дат, як світського, так і церковного характеру. Крім того, цей день має вагому історичну складову, адже саме 17 липня відбувалися події, що змінили хід історії в Європі та світі.

День етнографа в Україні

17 липня вшановують етнографів — дослідників народів, їхніх традицій, способу життя та культури. Саме цього дня народився Володимир Іванович Наулко (1856–1933) — один із засновників української етнографічної школи, академік ВУАН, учень Михайла Драгоманова. Він зробив вагомий внесок у дослідження української культури, звичаїв, мови та фольклору. Сьогодні його праці залишаються цінними для науковців, краєзнавців та дослідників національної ідентичності.

Всесвітній день міжнародного правосуддя

17 липня світ відзначає Всесвітній день міжнародного правосуддя. Саме в цей день 1998 року в Римі була прийнята Римська статутна хартія — документ, що започаткував діяльність Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Цей суд став важливою інституцією для боротьби з воєнними злочинами, геноцидом та злочинами проти людяності. Свято покликане підтримати ідею верховенства права та рівності всіх перед законом.

День емоджі — сучасна символіка спілкування

Цікаво, що саме 17 липня обрано і як День емоджі. Усе через те, що на багатьох пристроях у смайлику-календарі зазначено саме цю дату. Окрім того, цього дня 2002 року компанія Apple презентувала свій календар iCal, а його іконка з 17 липня згодом стала елементом у вигляді емоджі. Сьогодні емоджі — важлива частина візуального цифрового спілкування, мова, яка зрозуміла без перекладу в усьому світі.

Церковне свято: день пам’яті великомучениці Марини

Православна церква вшановує 17 липня святу велику мученицю Марину, яка жила в III столітті у місті Антіохія Пісидійська. За переказами, вона прийняла християнство всупереч волі свого язичницького батька й за це зазнала тяжких страждань. Її образ шанують як приклад твердості віри.

Історичні події 17 липня

Цей день багатий на історичні події:

  • У 1429 році в Реймсі відбулася коронація Карла VII після вигнання англійців.

  • 1453 року французи остаточно перемогли англійців у битві при Кастійоні — завершення Столітньої війни.

  • 1791 року у Парижі війська розстріляли мирну демонстрацію на Марсовому полі.

  • 1868 року Токіо офіційно стало столицею Японії.

  • У 1917 році в Києві полуботківці виступили за незалежність України.

  • 2014 року біля Тореза бойовики збили пасажирський літак Malaysia Airlines рейсу MH17 — загинули 298 людей. Ця трагедія залишається одним із найболючіших символів російської агресії.

Останні новини