Що святкують 28 червня: духовне, державне й міжнародне значення дати

В Обухові, що на Київщині, місцева влада вже майже рік не може підключити дві газопоршневі міні-ТЕЦ, які були передані місту урядом США в рамках програми USAID. Обидві установки мають потужність по 2 МВт кожна і здатні забезпечити майже половину енергетичних потреб громади. Особливо це важливо в умовах постійних відключень електроенергії та енергетичної нестабільності, які стали звичним явищем для багатьох українських міст під час війни.

Депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун зазначив, що незважаючи на великий потенціал цих міні-ТЕЦ для поліпшення енергозабезпечення громади, процес їхнього підключення до мережі досі залишається заблокованим через бюрократичні перепони. З моменту передачі обладнання у січні 2025 року, жодного прогресу в цьому напрямку не спостерігається. Це свідчить про проблеми на рівні місцевої адміністрації та, можливо, відсутність чіткої координації між органами влади.

Депутат зазначив, що проектно-кошторисна документація наразі перебуває на погодженні в ДТЕК, що спричинило затримку робіт з підключення обладнання. Хоча законодавством України передбачено спрощений порядок підключення енергетичних установок під час воєнного стану, у міській раді Обухова, судячи з усього, не планують використовувати цю процедуру.

Експерт з енергетики Віктор Куртев додає, що подібні проблеми є і в Києві. На сьогодні було запущено лише одну установку, інші міні-ТЕЦ, передані ООН, перебувають у процесі пуско-наладочних робіт. За його словами, причиною затримки є бюрократичні перепони та організаційні проблеми.

Затримка підключення міні-ТЕЦ демонструє, що навіть безкоштовно отримані енергетичні ресурси часто залишаються недоступними громадам через бюрократію та затягування процедур.

Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об'єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов'язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.

Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.

У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Основні тези доктрини, яка узаконена указом президента РФ:

– агресія проти Росії та її союзників з боку неядерної країни за підтримки ядерної держави буде розглянута як спільний напад;

– Росія може застосувати ядерну зброю в разі критичної загрози суверенітету і територіальній цілісності себе і Білорусі;

– серед умов для застосування ядерної зброї прописано старт балістичних ракет проти РФ (саме такими ракетами є ATACMS – Ред.)

– ядерна відповідь з боку РФ можлива в разі «критичної загрози її суверенітету» навіть звичайною зброєю, у разі масованого старту військових літаків, крилатих ракет, безпілотників, інших літальних апаратів і перетину ними російського кордону.

– надання території та ресурсів для агресії проти РФ – також підстава для ядерного стримування.

Ключова зміна в ядерній доктрині РФ полягає в цьому пункті: «агресія проти Росії або її союзників з боку неядерної держави за підтримки ядерної розглядається як спільний напад».

Цей пункт, вочевидь, виписано конкретно під війну в Україні й покликаний обґрунтувати можливість використання Росією ядерної зброї як проти України, так і проти країн, які Києву у війні допомагають. Тобто, проти США та їхніх союзників по НАТО.

Раніше представники російської влади на різних рівнях посилали сигнали, що Москва може застосувати ядерну зброю в разі ударів західними далекобійними ракетами по її території. Зокрема, вчора це дав зрозуміти спікер Держдуми Володін. Путін раніше заявляв, що такі удари означатимуть пряму участь країн Заходу у війні проти Росії. А сьогодні про це заявив Пєсков.

«Використання Україною західних неядерних ракет проти РФ за новою доктриною може спричинити ядерну відповідь», – заявив Дмитро Пєсков.

Також характерно, що Путін затвердив нову ядерну доктрину незабаром після появи в західних ЗМІ повідомлень про те, що Байден дозволив Україні завдавати ударів американськими далекобійними ракетами по території РФ. Офіційно Білий дім це поки що не підтверджував.