ШІ хоче знати все: як соціальні мережі стали кормовою базою для алгоритмів

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.

Поліція Чернігова оголосила про успішне затримання двох підозрюваних у намаганні пограбування місцевого банку, що трапилося на початку травня цього року. Інцидент стався у самому серці міста, де зловмисники вирішили вчинити спробу підірвати фінансовий інститут з метою проникнення до його сховища. Однак завдяки оперативній реакції правоохоронних органів та відмінної співпраці з громадськістю, злочинці були затримані ще до вчинення злочину. Вони залишаються під вартою в очікуванні подальшого розгляду справи в суді.

Двоє чоловіків намагалися вкрасти вміст комірок у депозитарії, де зберігалося понад 5,5 млн гривень.

Для цього вони викопали та укріпили тунель під землею з підвалу сусідньої багатоповерхівки, про що мешканці ще до пограбування попереджали поліцію.

Демонтаж підлоги в банку грабіжники намагалися приховати пожежею.

Двох раніше судимих чоловіків 40 і 42 років затримали в Запорізькій і Миколаївській областях.

За даними нашого джерела в правоохоронних органах, грибітелям усе ж вдалося вкрасти частину грошей.

«Вони через вентиляційний отвір заповнили приміщення горючими матеріалами та підпалили. Коли горючі матеріали запалали, пролунав вибух, після чого приміщення обвалилося. Після цього грабіжники проникли в приміщення, де з комірок зберігання вкрали частину грошей”, – говорить джерело.

Під час затримання у грабіжників вилучили 2,4 мільйона гривень, пістолет і 15 кілограм марихуани.

У країні британській принцеса Беатріс – дитина князя, другого сина покійної великої королеви Єлизавети II. Вона знайома з величними балами та світськими раутами, розташована в замку, оточена усіма привілеями королівської сім'ї. У світі незалежності та замків є своя Беатріса, донька Миколи Греченюка, колишнього депутата від села Підвиноградів на Закарпатті. Хоча її батько має селянські корені, але Беатриса не знає браку розкошів, прикрас та розваг. Зазвичай вона насолоджується курортами світового рівня та має власні замки, які прикрашають закарпатські простори.

Беатриса Миколаївна Греченюк – дівчина, яка може похвалитися не тільки багатством, але і статусом світської особи. Її батько, Микола Греченюк, здобуває перемоги в тендерах, які стосуються ремонту та догляду за дорогами у Виноградівському районі Закарпатської області. Саме він є власником ФОПу та завойовує першість у державних конкурсах. Завдяки своєму бізнесу та депутатській діяльності в сільській раді, Греченюк має можливість надавати свої послуги та розкривати потенціал розвитку свого села.

Саме село Підвиноградів, де проживає родина Греченюків, є відоме своїми особливостями та багатством. Воно розташоване поруч з угорським та румунським кордонами, зібравши навколо себе неймовірний ансамбль розкоші та смаку. Журналісти "Української правди" зняли сюжет про найбагатше ромське поселення Закарпаття, яке вразило світ своєю розкішшю та архітектурними перлинами. Серед них – будівлі з мармуровими колонами, золотими воротами та вежами, що створюють неповторну атмосферу розкішного життя.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові принаймні чотири земельні ділянки. Це було реалізацією їхнього права на безоплатне землеволодіння, що гарантоване кожному громадянину згідно з Конституцією. Сільська рада прийняла рішення виділити ділянки на ім'я Беатриси Миколаївни Греченюк (дочка), Михайла Васильовича Греченюка (брат), Михайла Михайловича Крайнера (за даними ЗМІ, водія Греченюка) та Маріанни Олександрівни Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси стосовно виділення цих земель тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Власність Беатриси Миколаївни складається з трьох ділянок та власного маєтку. Крім ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому вдається участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 млн гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не дуже великими порівняно з іншими "тендерними воротилами", але це не заважає Беатрисі Греченюк жити в розкоші. Вона розміщує у своєму Instagram фотографії з Hermes, автомобілями Porsche та відпочинком у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірських курортах, а також прикрасами від найдорожчих брендів світу.

На її сторінці також з'являються фотографії з подругами, серед яких сестра опального військового Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Навіть ненависть між родинами Петьовків та Балогів не заважає їм керувати рідним краєм з величністю. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний будинок, дизайн якого, за її словами, вона сама створила. Іншим бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де пропонуються розкішні страви та вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який займається автобізнесом і у 2022 році невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні того ж року, коли Росія вторглася на територію України, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати його синові дозвіл на виїзд за кордон на 3 місяці. Підтримано це прохання було заявкою, що Андрій Петьовка є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". У списку осіб, для кого був зроблений запит на виїзд, також фігурував і Микола Греченюк, сват Петьовки. Щодо цього факту національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте після запевнень, що як син, так і сват повернулися до України після волонтерської місії, НАЗК припинило переслідування щодо них.

У липні 2022 року, коли діяли згадані вище дозволи на виїзд, Беатриса Греченюк народила доньку, тому можна припустити, що у цей час батько і чоловік просили дозвіл на виїзд не для волонтерства, а для покупки подарунків на родинне свято. Однак насправді, в розкішну подорож, як свідчать фотографії з Instagram, Беатриса Греченюк вирушила у вересні 2023 року, разом із своєю дочкою, а можливо, і чоловіком, у Італію. І це не просто відпочинок в готелі, а проживання у справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота і інших дорогоцінностей.

Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж доньки колишнього сільського депутата та дружини сина народного депутата, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це варто розглянути, можливо, чи не фінансується все це благополуччя за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область. Адже саме Закарпаття є лідером серед областей України з постачання незадекларованих товарів.

У висновку, зазначена стаття розкриває складний механізм взаємодії влади, бізнесу та суспільства на прикладі конкретних осіб і подій. Вона вказує на можливі порушення законодавства та етичних норм з боку політичних діячів та їхніх родичів, а також на можливу зловживання владою для особистих цілей. Крім того, стаття ставить під сумнів легітимність джерел доходів окремих осіб та висуває гіпотезу про зв'язок їхнього благополуччя з можливою контрабандою та іншими нелегальними діями. Таким чином, текст спонукає до подальшого дослідження та відкритого обговорення проблеми корупції та недодержання закону в українському суспільстві.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.