Шлях до Європи: Затвердження часових рамок для вступу України до ЄС

У зв’язку із втратою деяких позицій на напрямку Часового Яру на Донеччині у 67-й окремій механізованій бригаді "Добровольчий український корпус" розпочалися перевірки та переведення командирів і військових до інших підрозділів. Ситуація викликає серйозні обговорення, як серед військових, так і серед громадськості. За інформацією, опублікованою на сторінці у Facebook 67-ї ОМБР ДУК, вище командування ЗСУ розпочало процес переведення всіх командирів і бійців ДУК ПС в інші військові частини. Однак мотиви таких дій залишаються невідомими. У між тим, спроби зупинити цей процес та встановити причини не дали результатів. Деякі особи вважають, що розпорошення бійців ДУК ПС по різних підрозділах Збройних сил може загрожувати існуванню самого корпусу. У зв’язку з цим у бригаді активно працюють комісії, які складають списки бійців, що активно захищали Україну з перших днів існування частини. На даний час, проводяться службові розслідування з приводу командирів підрозділів, і не виключено, що будуть відкриті кримінальні провадження за надуманими звинуваченнями у невиконанні бойових приписів. Командири та бійці готові відстоювати свою честь та гідність у законний спосіб, однак вони виконують всі накази командування. Залишається незрозумілим, чому прийнято рішення про ослаблення боєздатного підрозділу, який є ключовим у відповіді на агресію. ЗМІ повідомляють, з посиланням на джерела в командуванні напрямку, що військове керівництво цікавилося причинами "просідання" бригади під Часовим Яром. Встановлено, що керівництво бригади більше довірило тим, хто вже був у складі, аніж новобранцям, що приєдналися пізніше. Це викликало нестабільність і, в кінцевому підсумку, втрати на фронті. Повідомляється, що корінь проблеми полягає в складнощах переформатування колишнього добровольчого підрозділу в регулярну бригаду Збройних сил. Нагадаємо, що "Добровольчий український корпус" (ДУК) був сформований у 2014 році "Правим сектором" під час війни на Донбасі. Цей корпус протягом тривалого часу не входив до складу офіційних силових структур України, що породжувало питання щодо його статусу.

Загалом, зазначена стаття свідчить про серйозні зміни в структурі та керівництві "Добровольного українського корпусу" у зв'язку з втратами на фронті та намаганнями влади переорганізувати цей підрозділ. Перевірки та переведення командирів та військових у інші підрозділи свідчать про напружену ситуацію в рядках самого корпусу та спробу влади змінити його структуру. На фоні цього виникають різні гіпотези щодо мотивів таких дій, від намірів ослабити корпус до зусиль забезпечити його ефективне функціонування у складі Збройних сил України. Водночас, з'являються питання щодо дисципліни в самому корпусі та ставлення керівництва до різних груп військових. Крім того, акцентується проблематика переформатування добровольчих підрозділів у регулярні частини ЗСУ, що може вимагати додаткових заходів з координації та адаптації.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Графіті відомого британського стритарт-митця Бенксі, яке він намалював на стіні в Гостомелі після деокупації і яке раніше намагалися вирізати та вкрасти вандали, відтепер зберігатиметься в Києво-Печерській лаврі. Поглянути на роботу можуть усі охочі. Про це повідомив Національний заповідник Києво-Печерська лавра на своїй сторінці у Facebook.

На графіті зображено жінку, яка стоїть у бігуді, халаті та протигазі з вогнегасником у руках перед розбитим і обгорілим вікном.

“Бенксі створив цю та інші роботи, щоби привернути увагу світу до України та жорстокості російських окупантів. Тепер його графіті зберігається там, де триває боротьба за українську культуру, історію та цінності для майбутнього”, — зазначили в лаврі.

Роботу британця розмістили поруч із давньоруським графіті — шаржем на одного з будівельників Успенського Собору, який створили в ХІ столітті під час зведення храму.

У лаврі зазначили, що графіті Бенксі символізує жах від злочинів Росії в Україні та антивоєнний протест, і роботу оберігатимуть від мародерства та знищення у звільненій від “духовної російської окупації” святині.

“Лавра сьогодні — це звільнений від “руского міра” культурний простір, де зберігаються не лише старовинні реліквії, а й створюються сучасні мистецькі проєкти”, — написали представники заповідника.

Повідомляється, що графіті зберігатиметься у “відкритих фондах”. Вільно оглядати роботу у фондосховищі можуть усі охочі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

МОЗ акцентує увагу на тому, що більшість збудників сезонних респіраторних хвороб є вірусними, а антибіотики ефективні лише проти бактерій. Випадки, коли антибіотики необхідні, стосуються бактеріальних інфекцій, і їх призначення має бути обґрунтованим та базуватися на результатах обстеження. Використання антибактеріальних препаратів без потреби призводить до збільшення антимікробної резистентності, коли інфекції стають нечутливими до стандартних ліків.

Антимікробна резистентність є серйозною загрозою сучасній медицині, оскільки призводить до ситуацій, коли інфекції важко лікувати. Проблема є глобальною, проте для України, яка знаходиться у складному економічному та медичному стані через війну, надмірне використання антибіотиків ще більше ускладнює ситуацію.

МОЗ закликає українців не приймати антибіотики без призначення лікаря. Рішення про використання антибіотиків має базуватися на клінічному обстеженні та результатах лабораторних аналізів, що підтверджують бактеріальну природу інфекції. Самостійне лікування антибіотиками без підтвердження бактеріальної інфекції є помилкою, яка лише погіршує здоров’я і сприяє поширенню антимікробної резистентності.

За результатами досліджень у США з 2016 до 2018 року, від 43% до 56% пацієнтів отримували антибіотики при бактеріальних інфекціях, а від 7% до 66% — при вірусних захворюваннях, що є неприпустимим. Цей досвід показує, що така практика не є унікальною для України, однак її наслідки потребують серйозної уваги, адже нераціональне використання антибіотиків створює глобальну проблему.

За даними нещодавно оприлюдненого звіту міжнародної дослідницької групи, результати якого викладені у виданні Science Daily, низка хімічних сполук, що входять до складу сучасних видів пластику, можуть суттєво впливати на розвиток хронічних захворювань та навіть призводити до інвалідності. У центрі уваги вчених опинилися фталати, бісфеноли та ПФАС — речовини, які широко використовуються в упаковці, харчових контейнерах, дитячих іграшках та навіть у медичних виробах.

Автори дослідження наголошують, що ці хімікати безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів, а також патологій нервової системи. Особливе занепокоєння викликає вплив пластику на дітей. Зафіксовано, що навіть мінімальні дози цих речовин, які накопичуються в організмі протягом перших років життя, можуть сприяти надмірному набору ваги, викликати астму, алергії та порушення гормонального балансу. У довгостроковій перспективі це створює ризик виникнення діабету, порушень фертильності та когнітивних відхилень.

Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.