Шлях корупційної системи: чому держава не покарала вивізників ухилянтів з України

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

О 10:20 до оперативно-диспетчерської служби Бориспільського району надійшов виклик про пожежу в пекарні. На місце події одразу виїхали 15 рятувальників та чотири одиниці техніки.

Прибувши на місце, рятувальники встановили, що приміщення пекарні охоплене полум’ям. Пожежу вдалося повністю загасити о 12:20. Причину загоряння наразі встановлюють правоохоронці.

Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося запобігти поширенню вогню на сусідні будівлі та мінімізувати можливі збитки.

Виявлення нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Гізо Углави, стає невід’ємною складовою боротьби проти корупції в країні. Голова "Центру протидії корупції", Віталій Шабунін, у своїй останній заяві, підкреслив, що цей випадок наочно демонструє недоліки у системі відбору та перевірки персоналу, проведених саме Центром під час конкурсних процедур. Це свідчить про неефективність заходів, які мають на меті забезпечення чесності та компетентності кандидатів на ключові посади в органах боротьби з корупцією.

Підтвердження нечесності одного з високопосадовців НАБУ є сигналом для серйозного перегляду процедур відбору та перевірки кандидатів. Це також вимагає посилення контролю та внесення відповідних змін у роботу Центру протидії корупції з метою забезпечення абсолютної прозорості та об'єктивності у відборі кадрів. Необхідно вжити кардинальних заходів для зміцнення довіри громадськості до процесу відбору та роботи антикорупційних органів загалом.

Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.

Рішення Верховної Ради викреслити з законопроєкту про мобілізацію положення про "дембель" викликало значне обговорення. За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, такий крок був обумовлений побоюванням, що затвердження відповідного пункту щодо демобілізації військових після 36 місяців може призвести до скорочення допомоги від Заходу. Вона наголосила на тому, що наши партнери на Заході висловлювали занепокоєння стосовно цієї норми та навіть прямо запитували про наміри України у воєнній справі, нагадуючи про надану допомогу. Кравчук зазначила, що хоча ця допомога є недостатньою, очікується позитивне рішення щодо пакета допомоги від США. Проте, виключення пункту про "дембель" відправило б сигнал, ніби Україна готова знімати зі служби значну кількість військових. Це, за словами політика, може створити враження про готовність країни до капітуляції, що викликає питання про доцільність надання допомоги такій країні. Не забуваймо, що початкова версія законопроєкту передбачала демобілізацію після 36 місяців служби, але цей пункт був вилучений перед другим читанням під впливом звернення головкому Сирії.

Висновки щодо згаданої статті можна сформулювати таким чином:

• Викреслення положення про "дембель" з законопроєкту про мобілізацію викликало значну обуреність і обговорення серед політичних коліг та громадськості.

• Причиною цього кроку стала опіка за збереженням допомоги від Заходу, оскільки вважалося, що введення такої норми про демобілізацію може призвести до скорочення міжнародної підтримки.

• Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук підкреслила важливість уважного ставлення до партнерства з країнами Заходу та уникнення сигналів, що можуть спричинити сумніви у готовності України до ведення війни.

• Необхідність збереження допомоги від міжнародних партнерів визначено як ключовий фактор для зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її безпеки в умовах військового конфлікту на сході.