Бум продажів землі після скасування мораторію в Україні не відбувся

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

У листопаді 2025 року в Україні стартує масштабна соціальна ініціатива — програма «Зимова підтримка», спрямована на допомогу громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Уряд ухвалив рішення надати одноразові виплати у розмірі 6 500 гривень для найуразливіших верств населення, аби підтримати їх у період зростання цін і підвищеного навантаження в опалювальний сезон.

Фінансування програми здійснюється з державного бюджету, а загальна кількість отримувачів допомоги може сягнути близько 600 тисяч осіб. Серед тих, хто матиме право на виплату, — малозабезпечені родини, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, пенсіонери з низьким рівнем доходу, а також інші категорії громадян, визначені урядом як соціально вразливі.

За постановою Кабінету міністрів, отримувачами виплат стануть: діти під опікою; діти з інвалідністю в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу; діти-переселенці з інвалідністю I групи; діти з малозабезпечених сімей; самотні пенсіонери. На кожну дитину виплата нараховується окремо.

Виплати планують здійснювати автоматично для тих, чиї дані вже є в державних реєстрах і в базі Пенсійного фонду. Бенефіціари отримають повідомлення про нарахування через застосунок Дія або, якщо застосунок відсутній, у вигляді SMS від Пенсійного фонду.

Гроші можна витратити лише на визначені категорії товарів і послуг — зокрема на ліки, одяг і взуття. Зняття готівки з рахунку не передбачено. Якщо кошти не будуть використані у визначений термін, вони повернуться до Пенсійного фонду.

Що робити, якщо 6 500 грн не надійшлиЯкщо у листопаді допомога не надійшла, можливо, вас немає в реєстрі або інформація неповна. У такому разі потрібно звернутися до будь-якого відділення Пенсійного фонду або подати онлайн-заяву в додатку Дія до 19 грудня. У Дії звернення подається в довільній формі з обов’язковими реквізитами: ПІБ, адреса прописки, серія і номер паспорта, ідентифікаційний код, номер банківського рахунку. Для дитини необхідно вказати ті самі дані.

Адреси відділень Пенсійного фонду, а також інструкції з подання заяви в Дії, як правило, доступні на офіційних ресурсах Пенсійного фонду та в інтерфейсі застосунку. Якщо після подання заяви питання залишаються відкритими, варто звертатися до контакт-центрів ПФУ або до місцевих центрів надання соціальних послуг.

Практичні поради— Перевірте у додатку Дія або в особистому кабінеті Пенсійного фонду, чи вказано актуальні банківські реквізити.— Якщо маєте дітей, переконайтеся, що їхні дані внесені до відповідних реєстрів — для кожної дитини нарахування йдуть окремо.— Зберігайте повідомлення від Дії або SMS як підтвердження нарахування коштів.— Якщо ви отримали повідомлення, але гроші не зараховані, негайно подайте звернення в Дії або зверніться до відділення ПФУ.— Плануйте витрати з урахуванням обмежень: кошти можна використати лише на зазначені категорії, тож наперед продумайте, на що вони будуть витрачені.

Програма «зимова підтримка» має на меті одноразово підтримати найбільш вразливі категорії населення — переважна більшість отримувачів не муситиме нікуди звертатися, але тим, хто не отримає виплату автоматично, варто подати заявку до 19 грудня, щоб скористатися допомогою.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.