Шмигаль пояснив, кому доведеться повернути тисячу гривень допомоги

Нове розслідування "Слідства.Інфо" розкриває несподівані обставини щодо придбання квартири в Києві в грудні 2023 року дружиною Іллі Вітюка, глави департаменту кібербезпеки СБУ. За даними журналістів, квартира, розташована в елітному житловому комплексі на Печерську, має ринкову вартість понад 20 мільйонів гривень, хоча у декларації Вітюка зазначено, що за неї було сплачено лише 12,8 мільйонів гривень. Ця справа стає ще більш інтригуючою, оскільки річний дохід Іллі Вітюка, як стверджують, складає лише 1,8 мільйонів гривень. Яким чином його дружині вдалося здійснити такий значний покупецький вчинок за їхніх фінансових обставин? Слідство також виявило, що дружина Вітюка, Юлія, яка займається підприємницькою діяльністю, отримувала значні прибутки у 2022 та 2023 роках. Вона відкрила ФОП та працює у сфері права, однак журналісти не змогли отримати інформацію про її клієнтів чи конкретні послуги. Ці зведення ставлять під сумнів не лише фінансову здатність Вітюкових на таку покупку, але й викликають запитання щодо джерела доходу та можливих конфліктів інтересів. Юлія Вітюк відмовилася коментувати ці події, що додатково підкреслює загадковість ситуації.

Поміж деталей, які стають на шляху зрозуміння фінансових обставин родини Іллі Вітюка, слід відзначити вражаючий перелік нерухомості, належної його матері, Наталії. Наталія, лікар за фахом, володіє не лише житлом у Тернополі та Броварах, а й має власність у столичних житлових комплексах. Одна з її квартир розташована безпосередньо на Дніпровській набережній, де з вікон відкривається захоплюючий вид на розлогі береги Дніпра. У 2013 році Наталія Вітюк придбала двокімнатне житло площею 85 квадратних метрів у житловому комплексі на лівому березі Києва. За останніми даними ринку, подібна квартира має вартість близько 177 тисяч доларів. Це саме тут, згідно з деклараціями посадовця СБУ, родина Вітюків мешкала у 2021 та 2022 роках. До того ж, у матері Іллі Вітюка також є житло у затишному парковому комплексі, розташованому майже в самому серці Києва. Половина сотні квадратних метрів у цьому комплексі може обійтися в 100 тисяч доларів. Загальна вартість лише київської нерухомості матері Вітюка майже третина мільйона доларів, або понад 4 мільйони гривень, враховуючи курс на момент придбання. Ці деталі створюють додаткові питання щодо походження фінансових можливостей родини Вітюка та їхніх можливих зв'язків з нерухомістю.

Стаття розкриває складну картину фінансових обставин родини Іллі Вітюка, глави департаменту кібербезпеки СБУ. Згідно з наданою інформацією, як сам Ілля Вітюк, так і його мати, Наталія Вітюк, володіють значною кількістю нерухомості в різних регіонах, включаючи Київ та його околиці. Важливо відзначити, що ця нерухомість має значну ринкову вартість, що викликає питання щодо джерела доходів і фінансової здатності родини Вітюка на такі великі покупки. Також важливою є інформація про підприємницьку діяльність дружини Іллі Вітюка, Юлії, яка отримувала значні прибутки від своєї діяльності у сфері права. Ці деталі варто докладніше розглянути та проаналізувати з метою з'ясування можливих конфліктів інтересів та дотримання норм етики у сфері публічної служби. В цілому, стаття викликає великий інтерес до питань фінансової прозорості та етичності серед посадових осіб у владних структурах.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.