Важливі аспекти проходження військово-лікарської комісії: ключова інформація

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через ряд об'єктивних факторів. Ключовим обмеженням є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

Про те, що родина народного депутата Ярослава Железняка має тісні бізнес-зв’язки з росіянами та й досі веде бізнес в окупованому Донецьку, співпрацюючи з самопроголошеною владою ДНР, йшлося у нашому попередньому матеріалі. На додачу до вже озвучених фактів, журналістам через сторонній спеціальний пошуковий ресурс вдалося ідентифікувати матір Ярослава Железняка у російських соціальних мережах.

З’ясувалося, що у забороненому в Україні “Вконтактє” матір народного обранця Ірина Железняк представляється за дівочим прізвищем та активно публікує свої фото на розкішних авто. Ірина Железняк (Ходаріна) також називає себе мешканкою москви й має у друзях значну кількість росіян.

Цікаво, що і сам Ярослав Железняк мав профіль у “Вконтактє”, який й досі не видалений.

За допомогу у встановлені особи Ірини Железняк (Ходаріної) редакція висловлює вдячність спеціальним підрозділам правоохоронних органів України, які більш детально та глибоко досліджують проросійські корені активів та бізнес-діяльність родини народного депутата.

Нагадаємо, ще в березні 2020 року, коли “Компромат.Leaks” опублікувало дані, стверджувалося, що сім’я нардепа Ярослава Железняка “має бізнес в Донецьку і співпрацює з владою так званої ДНР”. З того часу пройшло понад три роки. Водночас згідно з даними OpenData, рідні політка й досі продовжують контролювати донецьку компанію ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ”, а відповідно, й співпрацювати з окупаційною владою.

Так, за даними з Реєстру, серед співвласників ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ” – Железняк Ірина Василівна – мати Ярослава Железняка.

Бізнес-партнером пані Железняк у цьому бізнесі є особа на ім’я Жигулін Олексій Михайлович. В Україні він перебуває під дією антиросійських санкцій РНБО.