Вівторок, 2 Червня, 2026

Шойгу заявив про можливу «самооборону» Росії у відповідь на інциденти з дронами

Важливі новини

Журналістка Христина Зеленюк заявила про погрози та вимагання грошей від оточення екскерівника ДПЗКУ

Відома українська журналістка Христина Зеленюк повідомила про серйозні погрози на свою адресу та вимагання великих сум грошей. За її словами, після смерті чоловіка її матері – білоруського бізнесмена й політика, який у минулому зазнавав переслідувань з боку режиму Олександра Лукашенка, – на сім’ю почався тиск. Журналістка стверджує, що головним фігурантом справи є колишній керівник Державної […]

Прогноз погоди на сьогодні: від -5°C до +14°C та мінлива хмарність

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За прогнозом синоптиків, 7 листопада мінлива хмарність. Без опадів.

У західних областях вночі та вранці місцями туман.

Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.

Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, у західних областях 0-5° морозу; вдень 6-11° тепла, на Закарпатті та півдні країни до 14°; в Карпатах вночі 2-7° морозу, вдень 4-9° тепла.

Прогноз погоди на 7 листопада по Київщині

Мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, вдень 6-11° тепла; у Києві вночі 2-4° тепла, вдень 8-10°.

Суд виніс вирок “мінеру” Південного мосту в Києві

Дарницький районний суд Києва виніс вирок 45-річному мешканцю столиці, який у січні цього року зателефонував у поліцію та заявив про намір підірвати Південний міст. Як встановило слідство, чоловік усвідомлював, що його слова не відповідають дійсності, але свідомо вчинив цей злочин, спричинивши паніку та загрозу дестабілізації. Повідомлення про замінування надійшло на спецлінію “102” у січні 2025 […]

The post Суд виніс вирок “мінеру” Південного мосту в Києві first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Стабільна геомагнітна ситуація: прогноз на лютий

Наприкінці січня геомагнітна ситуація навколо Землі стабілізувалася, і ця тенденція продовжиться й у перші дні лютого. Згідно з останніми оцінками науковців, на найближчий час не передбачається значних магнітних бур, що дає підстави для заспокоєння. Прогноз на 1 лютого передбачає лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, яка не досягне таких рівнів, щоб спричинити серйозні потрясіння.

Хоча геомагнітна активність на певні моменти може бути помітною, її інтенсивності не буде достатньо для утворення повноцінної магнітної бурі. Це означає, що не слід очікувати великих збурень в електронних системах чи впливу на здоров’я людей. Водночас важливо відзначити, що навіть слабкі зміни в геомагнітному полі можуть впливати на деякі аспекти життя, зокрема, на роботи навігаційних і комунікаційних систем.

Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.

Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.

Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.

Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.

Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.

Вечірній голод без контролю: як денний раціон формує нічний апетит

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Секретар Ради безпеки Російської Федерації Сергій Шойгу зробив різку заяву про можливість застосування Росією права на «самооборону» у зв’язку із ситуацією навколо дронів, що зафіксовані поблизу її кордонів. Ці слова пролунали на фоні ескалації напруженості у регіоні, пов'язаного з падінням безпілотників у країнах Європейського Союзу, зокрема у Фінляндії та країнах Балтії.

Шойгу зазначив, що Росія розглядає кілька можливих причин для появи дронів на своїй території. Він вказав на недоліки у системі протиповітряної оборони або можливість використання повітряного простору сусідніх країн, таких як Фінляндія й Балтія. У разі підтвердження другого варіанту, Москва може посилатися на статтю 51 Статуту ООН, що дозволяє країнам захищатися у випадку збройного нападу.

Ці коментарі стали частиною ширшої кампанії, в рамках якої російські чиновники звинувачують НАТО у підтримці використання українських дронів, стверджуючи, що це свідчить про «пряму участь» у конфлікті. Однак жодні незалежні джерела не підтвердили ці звинувачення.

Інциденти, що спровокували ці заяви, відбувалися у Фінляндії протягом березня та квітня 2026 року, коли були зафіксовані випадки падіння дронів, деякі з яких мали вибухові елементи та, за попередніми даними, могли бути пов’язані з військовими діями в Україні. Фінські правоохоронні органи провели розслідування, виявивши, що частина безпілотників могла відхилитися від курсу під час атак на російські об'єкти.

Влада Фінляндії запевняє, що ситуація під контролем і не становить загрози для місцевого населення. Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо наголосив на необхідності посилення заходів безпеки, включаючи підвищення готовності прикордонників та військових. Країна також звернулася до ЄС за додатковим фінансуванням для покращення системи виявлення і нейтралізації дронів.

Фінська влада підкреслює відсутність доказів навмисного використання її території для агресивних дій і вважає ці інциденти окремими випадками, не пов'язаними з узгодженими діями. Європейська комісія також підтвердила, що відповідальність за ситуацію лежить на Росії, яка є агресором у конфлікті.

В Україні також відреагували на ситуацію, визнавши можливість відхилення окремих дронів і запевнивши, що вживаються заходи для недопущення повторення таких випадків. Зростаюча кількість інцидентів спонукала Фінляндію переглянути свою стратегію безпеки, зосереджуючи увагу на інвестиціях у системи протидії дронам.

Таким чином, заява Шойгу виглядає як спроба перекласти відповідальність на країни ЄС і НАТО, в той час як аналітики вважають подібну риторику інструментом політичного тиску. Фінляндія та країни Балтії залишаються вірними своїй позиції на підтримку України, проте не беруть участі у бойових діях.

Ситуація з дронами підкреслює, як війна виходить за межі зони бойових дій, створюючи ризики для сусідніх країн, що веде до підвищення напруженості в регіоні та змушує європейські держави посилювати свої оборонні заходи. Таким чином, заява Шойгу є черговим сигналом про зростаючу напругу між Росією та країнами Європи, засновану на реальних інцидентах, але їх інтерпретація залишається предметом політичної дискусії.

Останні новини