У липні Офіс Омбудсмана запустив масштабний моніторинг стану укриттів по всій Україні. Як пояснив Дмитро Лубінець, головна мета перевірок — перевірити доступність захисних споруд і їхню відповідність базовим вимогам безпеки. У столиці вже провели понад 50 моніторингових візитів у всіх 10 районах. Більшість укриттів обладнані належним чином — мають освітлення, місця для сидіння, питну та […]Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу озвучив погрози щодо можливості нанесення удару по Києву в найближчий час. Він підкреслив, що попередження, надіслане Міністерством закордонних справ РФ іноземним дипломатам про необхідність залишити українську столицю, є «серйозним і усвідомленим».
Ці заяви зроблені на фоні посилення ракетних та дронових атак Росії на територію України, а також у зв’язку з активізацією риторики Кремля, яка стосується ударів по «центрах ухвалення рішень» і об'єктах оборонпрому. Шойгу прокоментував цю ситуацію в інтерв'ю російському державному агентству ТАСС.
Він зазначив, що Росія вже продемонструвала, на що здатна в ударах по Києву, хоча конкретних деталей не навів. Попередження для дипломатів, на його думку, не є простим блефом. Раніше МЗС РФ також закликало іноземних громадян якомога швидше залишити Київ, а жителям столиці рекомендувалося уникати військової та адміністративної інфраструктури.
У Кремлі вказали, що потенційними цілями можуть стати підприємства військово-промислового комплексу, командні пункти, а також «центри ухвалення рішень». В Україні та на Заході ці заяви сприймаються не лише як військові погрози, але й як засіб психологічного та дипломатичного тиску.
На думку українських офіційних осіб, подібна риторика не є новою, оскільки Росія вже протягом чотирьох років регулярно проводить атаки на Київ та інші українські міста. Проте українська сторона визнає, що загроза масованих атак залишається актуальною.
Видання The New York Times підкреслює, що Кремль може використовувати цю ескалацію як важіль тиску на США та союзників України, з метою повернення Вашингтона до активнішого переговорного процесу. Окрім того, Росія активізувала інформаційні кампанії, просячи про можливі удари по Києву, а також натякаючи на можливе застосування нових видів озброєння.
Російські чиновники вже заявляли про ракету «Орєшнік», яку вони називають «складною для перехоплення». Однак українська сторона не підтвердила її використання та зазначає про проблеми із забезпеченням ракетами-перехоплювачами систем Patriot.
В останні тижні Росія провела кілька масштабних атак на Україну, використовуючи сотні дронів і десятки ракет, зосередившись на Києві, центральних регіонах та об'єктах енергетичної інфраструктури. Хоча українська ППО знищила більшість повітряних цілей, частина з них все ж досягла своїх цілей.
Експерти зауважують, що посилення погроз з боку Кремля збігається з проблемами російських військ на фронті. За даними Інституту вивчення війни, темпи просування армії РФ значно сповільнилися, а втрати залишаються високими. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко відзначив, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на полі бою інформаційним тиском.
Реакція міжнародної спільноти на нові погрози Росії також стала предметом обговорення. Понад 50 країн під час засідання Ради Безпеки ООН засудили ці заяви. Проте США, згідно із західними ЗМІ, утрималися від рішучих висловлювань, що викликало дискусії серед союзників України.
У своїй позиції європейські дипломати заявили, що не планують залишати Київ, незважаючи на російські погрози. МЗС України наголошує на тому, що більшість дипломатичних місій продовжують функціонувати в столиці. Аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу невизначеності, аби посилити тиск не тільки на Україну, а й на її міжнародних партнерів.
Незважаючи на це, українська влада закликає громадян залишатися пильними, дотримуючись правил безпеки та реагуючи на сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальністю.
