Субота, 18 Квітня, 2026

Шокуючі прибутки під час війни: як компанія «Скрінтек» збагачується на обороні України

Важливі новини

У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення було створено ще півроку тому.

Іконописець однак визнав, що деякі фрески меценатів “викликали суперечливі відгуки”, тому їх довелося переробити.

За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький та Волинський Михайло. Загалом у списку було 12 осіб.

Після скандалу, що піднявся, прокоментували ситуацію і бізнесмени, зображені на фресках. Вони запевняють, що не давали свою згоду на використання своїх осіб.

Незаконна діяльність ресторану в серці Карпат: порушення екологічних норм і відсутність дозволів

Журналісти проекту «СтопКор» виявили унікальний випадок порушення екологічних та адміністративних норм на території Карпатського національного природного парку. У самому серці Карпат, серед незайманих природних ландшафтів, розташувався ресторан, який функціонує без жодних дозвільних документів, порушуючи правила, що регулюють використання земель заповідної зони. На момент візиту журналістів заклад був повністю заповнений відвідувачами, у закритому приміщенні звучала музика, а від кухні чувся запах приготованого м’яса. Туристи вільно замовляли алкоголь, проте цікавим фактом було відсутність чеків — оплата проводилась лише через банківські картки, що викликає додаткові запитання щодо фінансової прозорості діяльності ресторану.

Під час розслідування з’ясувалося, що земля, на якій знаходиться ресторан, орендується ФОП Василем Васильчуком, який, згідно з інформацією з відкритих джерел, є братом дружини одного з впливових місцевих бізнесменів. Це відкриття ставить під сумнів законність та прозорість орендних відносин, адже території природного парку мають особливий статус і використання їх для комерційних цілей, без дотримання екологічних норм і процедури оформлення дозвільних документів, є серйозним порушенням.

Редакція звернулась до податкової служби — у відповіді, яку цитують журналісти, вказано, що у цього підприємця немає дозволів на роздрібну торгівлю алкоголем. Автори розслідування також наголошують, що офіційних погоджень на роботу закладу в межах нацпарку не знайдено, а адміністрація Карпатського НПП на телефонні та письмові запити не відреагувала.

За інформацією Міндовкілля, територія Карпатського національного парку поділена на чотири зони, і лише незначна частина парку відведена під стаціонарну рекреацію; навіть у ній розміщення закладів відбувається за жорстких умов і лише як допоміжна інфраструктура з офіційним погодженням. У матеріалі розслідувачів наголошують, що повноформатна ресторанна діяльність у заборонених зонах парку суперечить нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 16 і 21).

Журналісти закликають контролюючі органи перевірити факти й підтвердити або спростувати наявність дозволів, законність оренди та дотримання екологічних вимог. У розслідуванні також вказано на ризики суміжної діяльності: поєднання лісопромислових підприємств родини й закладів харчування у гірській зоні може створювати корупційні та екологічні загрози для парку і місцевої громади.

Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

Ця інформація підкреслює масштаб впливу воєнних дій на систему охорони здоров'я України. Пошкодження та руйнування медичних закладів створюють значні виклики для забезпечення належного медичного обслуговування населення, особливо в районах, найбільш постраждалих від бойових дій.

“Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

“Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

“За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

Битва за ГСУ: як кулуарне протистояння в Нацполіції переросло у війну за мільйонні потоки

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Готуючись до викликів: прогноз імовірних цілей Російської атаки дронами та ракетами в Україні за аналізом ISW

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.

Українська оборонна галузь є критично важливою для безпеки країни, однак не всі компанії, що працюють у цьому секторі, демонструють прозорість і ефективність. Одним із яскравих прикладів стала ТОВ «Скрінтек».

До 2023 року компанія спеціалізувалася на виготовленні китайських COVID-тестів із річним доходом близько 1,5 млн гривень. З початком повномасштабного вторгнення «Скрінтек» різко змінила профіль діяльності, ставши постачальником безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України. Компанія закуповувала компоненти через структуру, пов’язану з підсанкційним бізнесменом, фігурантом справ про відмивання коштів.

За даними декларацій, у 2023 році «Скрінтек» задекларувала майже 3 млрд гривень доходу та понад 500 млн прибутку. Уже у 2024 році дохід компанії виріс до 6,5 млрд грн, а чистий прибуток склав 1,1 млрд грн. Такий ріст у понад 1990 разів за три роки став можливим завдяки контрактам на постачання дронів, укладених за закритими процедурами з нерозголошеними цінами.

Відсутність відкритого контролю унеможливлює перевірку ефективності використання державних коштів, виділених на оборону.

На тлі критичних потреб українських військових контракти супроводжуються затримками поставок та невідповідністю техніки заявленим характеристикам. Частина коштів переводиться через офшори, що створює додаткові ризики для ефективності оборонних закупівель.

Попри подані скарги щодо незаконної діяльності компанії та пов’язаних осіб, правоохоронні органи демонструють системну бездіяльність, що дозволяє продовжувати реалізацію незаконних схем та шкодить оборонному сектору країни.

Останні новини