Шотландія припиняє гранти для прийомних сімей: як це вплине на українських біженців?

9 листопада 2023 року у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої запідозрили сказ після укусу кота. Лікарі зазначають, що на момент госпіталізації шансів на одужання вже не було, оскільки сказ — смертельна хвороба, яку на жаль, неможливо вилікувати на пізніх стадіях. Однак, фахівці наголошують, що запобігти розвитку захворювання можна, якщо своєчасно розпочати антирабічне лікування після укусу тварини.

Цей трагедії стався після того, як жінка отримала укус від домашнього кота. Вона була госпіталізована на початку листопада, після лікування енцефаліту в медичному закладі на Волині. Проте, стан її здоров'я погіршувався через запізніле звернення за медичною допомогою та відсутність належної профілактики сказу. Як зазначає завідувачка 4-го діагностичного відділення Таміла Алексанян, від самого початку не було шансів на порятунок, оскільки симптоми захворювання почали проявлятися вже в критичному стані.

За словами рідних, зараження сталося 8 серпня, коли жінка підібрала маленького котика після повернення з кладовища. Тварина її вкусила, але ні вона, ні лікарі спочатку не надали цьому значення. Попередній діагноз – сказ – ще має бути підтверджений лабораторно.

Завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Ірина Куліш наголосила, що всі пацієнти, яким вчасно провели антирабічне лікування, не захворіли на сказ. Вона додала, що важливо суворо дотримуватися призначеного режиму лікування: уникати переохолодження, перевтоми та спиртних напоїв.

Як попередити сказ:

Уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами, пояснювати дітям про небезпеку.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу.

У разі укусу чи ослинення підозрілою твариною ретельно промити рану, обробити спиртом або йодом і звернутися до лікаря для антирабічного лікування.

Якщо вкусила домашня тварина, за нею слід спостерігати під ветеринарним контролем.

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.