Шовковський здобув перше «золото» як тренер: київське «Динамо» виграло УПЛ

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.