Схоже, ваше повідомлення обірвалося

Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора висунула підозру керівнику одного з приватних підприємств та посадовцю комунального підприємства «Плесо» у розтраті понад 1,7 мільйона гривень, виділених на реалізацію природоохоронних заходів у Києві. За даними слідства, кошти були передбачені для створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах, однак за підозрою правоохоронців, ці гроші були виведені за межі справжнього призначення.

У 2021 році КП «Плесо» отримало з бюджету кошти для розробки проєктів землеустрою водоохоронних зон, що включало створення захисних зон навколо водойм столиці. Проте, за версією слідства, замість реального виконання цих робіт, посадовці та підприємці, ймовірно, організували схему, спрямовану на незаконне привласнення значних сум.

У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.

Укртрансбезпека знову опинилася під прицілом правоохоронців через корупційні скандали, що сталися в Черкаській та Хмельницькій областях. У результаті розслідувань були зафіксовані два випадки отримання та вимагання хабарів, що свідчить про системну проблему в роботі цього державного органу. Інциденти, які привернули увагу громадськості, вчергове ставлять під сумнів ефективність антикорупційних заходів у транспортній сфері.

В одному з випадків, що стався в Черкаській області, було затримано співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті, який намагався підкупити свого колегу. За даними слідства, посадовець запропонував інспектору щомісячний «внесок» у розмірі 50 тисяч гривень за ігнорування серйозних порушень з боку перевізників. Йдеться про численні випадки перевищення вагових норм та порушення інших вимог безпеки, що могли призвести до серйозних аварійних ситуацій на дорогах.

10 січня посадовця затримали під час передачі грошей. Йому оголосили підозру за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — надання неправомірної вигоди посадовій особі.

У Хмельницькій області затримали старшого державного інспектора Укртрансбезпеки під час отримання 30 тисяч гривень від підприємця за безперешкодне транспортування сільськогосподарської продукції. За даними слідства, посадовець не лише обіцяв ігнорувати порушення, а й надавав службову інформацію про місця розташування пунктів вагового контролю, щоб перевізник міг уникнути перевірок і штрафів.

Затримання відбулося у січні 2026 року відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою. Дії посадовця кваліфікували за частиною 3 статті 368 КК України — одержання неправомірної вигоди, що передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обидва випадки свідчать, що корупція у відомстві носить системний характер. Ваговий контроль, видача дозволів та перевірки перетворилися на механізм вимагання грошей. Через це порушення правил перевезення не усуваються, дороги руйнуються перевантаженими вантажівками, а державний бюджет зазнає мільйонних збитків.

Експерти наголошують: доки Укртрансбезпека функціонує як пункт збору «данини», а не як контрольний орган, подібні випадки будуть повторюватися. Кожен «безперешкодний» рейс без штрафів — ще одне підтвердження того, що система працює не на закон, а на особисту вигоду.