Штраф для прикордонника за неналежне несення служби та обставини незаконного перетину кордону

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

Відчуття повної виснаженості після робочого дня стає звичним для багатьох, навіть тих, хто не має серйозних медичних діагнозів. Нутриціологи пояснюють: втома часто виникає не лише через стрес чи нестачу сну, а й через те, що і коли ми їмо протягом дня. Раціон безпосередньо впливає на працездатність, концентрацію та загальний рівень енергії.

Фахівці радять починати день із повноцінного сніданку, що містить білки, складні вуглеводи та здорові жири. Наприклад, омлет із овочами, вівсянка з горіхами або йогурт із ягодами допомагають підтримувати стабільний рівень цукру в крові та відчуття ситості. Перекуси між основними прийомами їжі теж важливі: фрукти, горіхи, насіння або невеликі порції сирів забезпечують додаткову енергію без різкого підвищення глюкози.

Саме тому нутриціологи радять відмовлятися від рідкісних, але дуже калорійних прийомів їжі, натомість переходити на регулярне харчування невеликими порціями. Такий режим допомагає тримати рівень цукру в крові більш стабільним і уникати різких «провалів» енергії.

Раціон, який підтримує бадьорість, радять будувати навколо простих поживних продуктів із мінімальною обробкою. Йдеться насамперед про сезонні овочі та фрукти як джерело вітамінів, клітковини й мінералів, а також про цільнозернові та інші складні вуглеводи — овес, бурий рис, кіноа, макарони з цільної пшениці. Такі продукти забезпечують повільніше і рівномірніше вивільнення енергії, на відміну від рафінованих вуглеводів і солодкого, які можуть давати короткий сплеск і швидкий спад сил.

Не менш важливими називають пісні джерела білка — курку, індичку, рибу, яйця, бобові та соєві продукти. Білок підтримує обмінні процеси та роботу м’язів, а жирна риба додатково забезпечує організм омега-3 жирними кислотами. Окремо згадують горіхи та насіння — як зручний перекус, що поєднує корисні жири, клітковину та мікроелементи. Рекомендація — обирати сирі й несолоні варіанти.

Ще один фактор, який часто недооцінюють, — вода. Нутриціологи наголошують: кофеїн може дати короткочасний ефект бадьорості, але не є джерелом енергії, а надмірна кількість кави чи енергетиків може лише посилити виснаження, якщо харчування загалом незбалансоване. Зневоднення ж нерідко проявляється млявістю, головним болем і падінням концентрації, тому регулярне пиття води протягом дня може помітно вплинути на самопочуття.

Серед продуктів, які часто називають «природним паливом», фахівці виокремлюють банани через поєднання вуглеводів, клітковини та калію, вівсянку без доданого цукру як універсальний варіант не лише для сніданку, а також насіння чіа, що містить клітковину, корисні жири та вуглеводи й може підтримувати тривалішу енергію.

Паралельно експерти радять придивитися до того, що саме провокує втому і «підкручує» стрес. Гарвардський дієтолог, якого цитують у добірці, звертає увагу на зв’язок кишківника і мозку: коли в організмі є хронічне запалення, тілу та мозку стає доступно менше енергії, що може відбиватися і на настрої, і на концентрації. У цьому контексті радять обмежувати оброблені продукти та їжу з високим вмістом рафінованого цукру, промислові олії з насіння, смажені страви, а також не зловживати штучними підсолоджувачами, які часто входять до «дієтичних» напоїв і продуктів.

Лікарі водночас застерігають: якщо втома триває довго і не минає навіть після відпочинку, це привід звернутися до сімейного лікаря, адже виснаженість може бути пов’язана з медичними, гормональними або психологічними чинниками. Проте базові кроки — регулярне харчування, менше ультраоброблених продуктів і достатньо води — можуть відчутно полегшити стан уже в повсякденному житті.