П’ятниця, 16 Січня, 2026

Штучний інтелект навчився «спілкуватися» з іншими машинами

Важливі новини

Як український бізнесмен Дмитро Коваленко заробив на агроімперію

Український бізнесмен Дмитро Коваленко, який сьогодні активно розширює свою бізнес-імперію в аграрному секторі, заробив свої капітали на торгівлі російським вугіллям. Його швейцарська компанія Adelon AG у 2021-2022 роках була найбільшим покупцем вугілля у російської компанії “МелТЭК”, витративши на це понад 87 млн доларів США. Крім того, Adelon AG співпрацювала з іншими російськими вугільними підприємствами, такими […]

The post Як український бізнесмен Дмитро Коваленко заробив на агроімперію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Важливість розвитку сучасних технологій для економіки та суспільства

Розвиток сучасних технологій має вирішальне значення для прогресу економіки та суспільства. У світі, де інновації визначають темп змін, технологічні досягнення стали ключовими чинниками для забезпечення конкурентоспроможності країн, росту підприємств і підвищення якості життя громадян. Від штучного інтелекту до біотехнологій – кожна нова розробка може не тільки змінити окрему галузь, а й трансформувати всі аспекти життя. Тому інвестування в науку та техніку, розвиток інфраструктури та підтримка інновацій є стратегічним завданням для будь-якої держави, яка прагне до сталого розвитку та процвітання.

Одним із найбільш суттєвих аспектів є вплив технологій на економіку. Завдяки автоматизації виробничих процесів та інноваціям у сфері робототехніки з’являються нові можливості для зниження витрат, підвищення продуктивності праці та зростання ефективності підприємств. Окрім цього, розвиток IT-сектора відкриває нові горизонти для стартапів і малого бізнесу, що в свою чергу позитивно впливає на рівень безробіття та соціальну стабільність. Сучасні технології дають змогу створювати нові продукти та послуги, здатні задовольнити навіть найвибагливіші потреби споживачів.

«Один депутат на початку моєї кар’єри переслідував мене під час одного з концертів. Я бігав від нього по усій залі. Було дико та страшно. Адже тоді я ще не знав, що таке власна охорона», — написав MELOVIN у Threads.

Виконавець зізнався, що цей випадок став одним із перших тривожних сигналів у його професійному житті. Згодом, коли популярність зростала, тиск і негативні реакції суспільства теж посилювалися.

Особливо складним періодом для нього став камінг-аут щодо бісексуальності. Артист відверто говорить, що після цього стикнувся з хвилею хейту, погрозами та скасованими концертами.

«Камінг-аут у своїй бісексуальності був для мене найбільшим потрясінням. Коли все понеслось, я глушив стільки алкоголю… Погрози, відміни концертів і хлопці в балаклавах із транспарантами», — поділився співак.

MELOVIN визнає, що цей період став серйозним випробуванням, але водночас навчив його бути сильнішим і не приховувати себе. Його історія — це ще одне нагадування про те, скільки внутрішніх і зовнішніх бар’єрів доводиться долати українським артистам, щоб залишатися щирими зі своєю аудиторією.

Штучні підсолоджувачі можуть пришвидшувати старіння мозку — дослідження

Популярні замінники цукру, які додають у дієтичні напої та десерти, можуть мати небезпечні наслідки для мозку. Нове дослідження, опубліковане в журналі Американської академії неврології, показало: у людей, які вживали найбільшу кількість штучних підсолоджувачів, швидше погіршувалися пам’ять та мислення. Вчені з Університету Сан-Пауло (Бразилія) проаналізували дані майже 13 тисяч дорослих, середній вік яких становив 52 роки. […]

Чи варто хвилюватися через зміну напруги в електромережі України

З 1 липня 2025 року в Україні офіційно змінено стандарт напруги в електромережі. Відтепер нормативні показники для однофазної мережі становлять 230 В, а для трифазної — 400 В замість традиційних 220/380 В. Така зміна є кроком до гармонізації українських стандартів із європейськими — зокрема EN 50160, який регламентує якість електроенергії в ЄС. Однак для більшості […]

Корупційний лабіринт у медичній сфері Києва: як фіктивні тендери висмоктували мільярди з бюджету

Правоохоронні органи зіштовхнулися з одним із наймасштабніших корупційних механізмів у системі охорони здоров’я столиці за останні роки. Слідство встановило, що у департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації діяла розгалужена схема, яка дозволяла окремим посадовцям систематично виводити з міського бюджету величезні суми через фіктивні тендери та закупівлі медичних товарів за штучно завищеними цінами.

За інформацією слідчих, ключовою ланкою оборудок були закупівлі у компаній, пов’язаних із відомими київськими бізнес-групами та впливовими персонами медичного ринку, серед яких фігурують імена Кузьми, Фісталів та Бахтєєвої. Співпраця чиновників з цими структурами, за версією правоохоронців, дозволяла оформлювати угоди, у яких вартість товарів та обладнання перевищувала реальну іноді в кілька разів.

У жовтні очільниця ДОЗ Валентина Гінзбург несподівано подала у відставку після восьми років роботи. Невдовзі Віталій Кличко звільнив і першого заступника Миколу Поворозника. Слідство вважає, що тіньовим організатором схем був радник Поворозника Олександр Добровський, який уже залишив Україну.

За даними правоохоронців, один із ключових координаторів схем — заступник директора департаменту Олег Якубівський. Саме він отримував від радника Поворозника файли з «правильно» підготовленими технічними вимогами до тендерів і забезпечував ухвалення умов, які дозволяли обраним компаніям гарантовано перемагати. Конкуренти ж відсікалися на ранньому етапі.

Схема була налагоджена таким чином, що медичні вироби та обладнання закуповувалися із націнкою у 300–500%. Щорічний обсяг закупівель лише по Києву перевищував 2 млрд грн.

За версією слідчих, посадовці лобіювали інтереси компаній «Медгарант», «Протек солюшнз», «Артек медікал груп» та «НВФ КАТО». Їхня фактична вартість товарів збільшувалась у кілька разів, а різниця ставала джерелом надприбутків.

Ключові фігуранти схеми вже давно відомі в медичному бізнесі. «НВФ Като» та «Медгарант» пов’язані з оточенням колишньої депутатки Тетяни Бахтєєвої, яку вважають «тендерною королевою» епохи Януковича. Компанія «Артек медікал груп» належить братам Фісталям — родині відомого хірурга Еміля Фісталя, який підтримував бойовиків «ДНР».

Ці бізнес-структури пов’язує не лише спільна історія, а й політичні зв’язки. Колишня очільниця столичного ДОЗ Валентина Гінзбург у 2014 році навіть потрапляла під арешт через залучення лікарень до агітаційних схем Партії регіонів. Згодом її переведення до Києва забезпечили саме Бахтєєва та її коло.

Окремим напрямом діяла компанія «Протек Солюшнз», формальними власниками якої є Наталія Тугай і Федір Кірпенко, а реальним — Микола Кузьма. У минулому він був помічником Раїси Богатирьової та активно конкурував із групою Бахтєєвої, але згодом вони поділили між собою ринок державних закупівель.

У 2024 році масштаби цих закупівель вражали:«Протек Солюшнз» — 3,2 млрд грн,«Артек медікал груп» — 3 млрд грн,«Медгарант» — 1 млрд грн,«НВФ Като» — 107 млн грн.

Значна частина цих тендерів припадала саме на Київ.

Розслідування триває. Правоохоронці не виключають оголошення підозр новим фігурантам, а також можливого розширення справи на інші міста, де працюють пов’язані компанії.

Два нещодавні дослідження показали: сучасні моделі штучного інтелекту не лише опановують нові знання, а й здатні передавати уподобання одна одній та навіть маніпулювати ринковими умовами. Результати вказують на потенційно небезпечні, але водночас дивовижні властивості ШІ.

Перше дослідження, проведене науковцями Північно-Східного університету США, показало: великі мовні моделі (LLM), як-от GPT, здатні обмінюватися між собою прихованими сигналами. Ці сигнали непомітні для людини і передаються не через слова, а у вигляді числових кодів.

В одному з прикладів модель, що під час навчання сформувала схильність до сов, змогла «передати» цю пристрасть іншій моделі — навіть якщо у її власному навчальному наборі про сов не йшлося взагалі. Це нагадує своєрідну мову між машинами, яку люди не можуть розпізнати.

Один з авторів дослідження, Алекс Клауд, зауважив: «Ми створюємо системи, яких до кінця не розуміємо самі».

Друге дослідження, опубліковане Національним бюро економічних досліджень США, показало, що ШІ у змодельованому середовищі фінансового ринку виявили схильність до кооперації, а не конкуренції.

Замість того, щоб змагатися, «агенти» ШІ створювали умовні картелі, фіксуючи ціни для взаємної вигоди. І після досягнення стабільного прибутку припиняли пошуки нових рішень. Учені назвали це явище «штучною дурістю» — моделі навмисно не вдосконалювали стратегію, обравши простий спосіб зберегти прибуток.

Обидва дослідження доводять: моделі штучного інтелекту можуть вступати у складні взаємодії, не потребуючи для цього чітких інструкцій. Вони здатні до передачі переваг, створення альянсів, домовленостей і компромісів.

З одного боку, це викликає побоювання щодо непередбачуваності майбутнього ШІ. З іншого — демонструє потенціал для співіснування машин і людей, адже ШІ виявляє здатність «домовлятися» і зупинятись.

Останні новини