Вівторок, 1 Вересня, 2026

Сікорський оцінив загрози з боку Росії для НАТО

Важливі новини

Військові пояснили, чи можуть мобілізувати у 18 років

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

У соціальних мережах часто з’являються повідомлення зі скаргами на мобілізацію молодих чоловіків, яким ще немає 25 років, що викликає значний резонанс і обурення.

Відповідно до заяви ТЦК та СП, чоловіки віком від 18 до 25 років зазвичай зараховуються до категорії призовників. Однак, існують випадки, коли таких осіб можуть мобілізувати. Зокрема, це можливо, якщо чоловік:

У повідомленні ТЦК та СП йдеться про те, що з квітня 2024 року статус “обмежено придатний” було скасовано. Люди, які мали цей статус, залишаються військовозобов’язаними, навіть якщо їм менше ніж 25 років. Такі особи можуть бути перевірені на наявність актуальних військово-облікових документів і відправлені на повторне проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з новим законодавством, після проходження військово-лікарської комісії чоловік може отримати один із наступних статусів:

У військкоматі також зазначили нормативну базу, на яку треба орієнтуватися. Це закони “Про внесення змін до закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу'”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”, а також наказ Міністерства оборони України “Про затвердження змін до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України”.

Такі роз’яснення допомагають краще зрозуміти ситуацію з мобілізацією та знімають певні хвилювання серед населення.

Продовження воєнного стану та мобілізації в Україні: хто не підлягає призову

В Україні до 5 листопада 2025 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію, що означає, що країна зберігає високий рівень готовності до оборони в умовах продовження збройного конфлікту. Однак, згідно з чинним законодавством, не всі громадяни підлягають обов’язковому призову. Важливою частиною цього законодавства є стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає категорії осіб, що звільняються від служби в армії.

До таких категорій належать особи, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними за станом здоров’я, а також люди з інвалідністю. Це рішення базується на медичних висновках, які враховують фізичні та психічні обмеження, що не дозволяють виконувати обов'язки військової служби.

Окремо закон визначає вікові обмеження. Призовники від 18 до 25 років служать лише у випадку, якщо мають статус військовозобов’язаних. Осіб старших за 60 років до війська не призивають, однак вони можуть підписати контракт і виконувати небойові завдання.

Таким чином, держава залишає чинними винятки для тих, хто має об’єктивні обставини або особливий статус. Проте кожен випадок потребує документального підтвердження, і лише тоді громадянин може скористатися правом на відстрочку або повне звільнення від служби.

В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

В Україні з вищих навчальних закладів вже відрахували близько трьох тисяч аспірантів, які вступили у 2023 році. І це ще не кінець: після літніх сесій у червні кількість відрахованих зросте. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE. Винницький пояснив, що відрахування стало результатом перевірок, які проводяться в закладах вищої […]

У Києві рецидивіста засудили до 15 років за зґвалтування та вбивство знайомої

Святошинський районний суд Києва визнав винним 42-річного чоловіка у зґвалтуванні та вбивстві 69-річної мешканки столиці. Суд призначив йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Злочин стався в серпні 2024 року. Жінка погодилася зустрітися зі знайомим, із яким раніше підтримувала дружні стосунки. За інформацією слідства, чоловік запросив її […]

Джамала після третьої вагітності схудла на 20 кг без дієт і стресу

Минув рік з того моменту, як співачка Джамала втретє стала мамою. У травні 2024-го вона народила сина Алім-Сеїта Бекіра від свого чоловіка Бекіра Сулейманова. За вагітність артистка набрала близько 20 кілограмів, але вже сьогодні вона повертається на сцену в чудовій формі – і при цьому не сиділа на жодній жорсткій дієті. Після великого сольного концерту […]

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що Росія на даний момент не має ресурсів для проведення масштабного наступу на країни НАТО. Проте він попередив, що Альянс повинен бути готовим до можливих диверсій, провокацій та інших форм гібридної агресії з боку Москви.

У своєму пості в соціальній мережі X, Сікорський прокоментував безпекову ситуацію в Європі, акцентуючи увагу на тому, що незважаючи на агресивну риторику Кремля та регулярні загрози на адресу Заходу, Росія поки не здатна здійснити великомасштабне вторгнення. Міністр зазначив, що західні союзники змогли б помітити будь-яку підготовку до такого сценарію завдяки супутниковій розвідці.

Паралельно Сікорський нагадав про події напередодні початку повномасштабної війни в Україні в 2022 році, коли розвідки фіксували нарощування російських військ біля кордонів країни. Він також визнав, що наміри Володимира Путіна виявилися значно більш загрозливими, ніж багато хто в Західній Європі міг припустити, що вимагає серйозного ставлення до сигналів з Москви.

Проте, за словами міністра, основною загрозою в даний час можуть бути не військові формування, а гібридні методи впливу. Сікорський підкреслив, що Росія може активізувати диверсійні акції, кібератаки та інформаційні кампанії, які можуть дестабілізувати ситуацію, не переходячи межу відкритої війни.

Такі побоювання не є новими для Польщі, країн Балтії та Фінляндії, де останнім часом регулярно піднімали питання активності російських агентурних мереж у Європі, а також спроб втручання у внутрішні справи, кібератак і кампаній дезінформації. У відповідь на ці загрози, Фінляндія посилює заходи безпеки на кордоні з Росією, зокрема, ініціюючи законопроект про продовження обмежень, спрямованих на боротьбу з нелегальним перетином кордону.

Польща залишається одним із найактивніших членів НАТО у стримуванні Росії. З початку повномасштабної війни у Україні Варшава суттєво збільшила свої оборонні витрати, модернізує армію та укріплює східний фланг Альянсу. Напруженість між Росією та НАТО зросла останніми місяцями через нові погрози з боку Кремля, військові навчання та агресивні висловлювання російських чиновників про можливі конфлікти із Заходом.

Попри це, представники НАТО не вбачають ознак підготовки Росії до атаки на країни Альянсу. Проте союзники продовжують зміцнювати свою оборону, нарощувати військову присутність і модернізувати системи протиповітряної оборони. Західні аналітики вважають, що війна в Україні суттєво виснажила російську армію, обмежуючи її можливості для великомасштабних дій проти НАТО.

Останні новини