Сімейне життя Володимира Остапчука: батьківство, побут і фінансова рівновага

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Конноллі вважає, що наразі основним пріоритетом є завершення війни та відновлення суверенітету України над її територіями. Він підкреслив, що НАТО, а також уряд США, мають чітку позицію щодо підтримки ідеї приєднання України до Альянсу. Однак, за його словами, перш ніж здійснити це приєднання, потрібно вирішити проблему окупації та присутності російських військ на території України.

Конгресмен зазначив, що важливо дочекатися завершення війни, щоб Україна могла приєднатися до НАТО в цілому, а не лише з частиною своїх територій. “Можливо, це не єдиний шлях, але ми сподіваємося на певний результат. Саме тому НАТО та уряд США виділяють великі ресурси для підтримки України,” – пояснив він.

Конноллі також звернув увагу на те, що президент США Джо Байден підтримує устремління України, включаючи її прагнення вступити до НАТО. Однак він підкреслив, що Байден навряд чи вдасться до конкретних дій без консультацій з іншими союзниками по НАТО.

На думку конгресмена, першим пріоритетом є завершення насильства, яке чинять росіяни на українських територіях. “Давайте не втрачати фокус на цій пріоритетній меті. Підтримка президента Зеленського та української армії, щоб виграти цю боротьбу, повинна залишатися у центрі уваги,” – підсумував він.

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Ця вимога викликала значний резонанс як в Україні, так і на міжнародній арені. Експерти з міжнародних відносин та дипломатії розглядають цей крок як спробу вплинути на хід дискусії навколо ситуації в Бучі та змінити фокус уваги міжнародної спільноти.

Про це повідомляє Генштаб.

Напередодні парамедик Катерина Поліщук (Пташка) звинуватила командування бригади у “свідомій недбалості, злочинних наказах, нехтуванні життям і здоров’ям особового складу”, що призвело до “загибелі великої кількості військовослужбовців”.

Звинувачує в цьому конкретно командира Богдана Шевчука, призначеного на посаду у квітні, як вона заявляє, у зв’язку з його “родинними зв’язками” з вищим військовим керівництвом.

Каже, через його “егоїзм, сліпий кар’єризм, усунення всіх “незгодних” командирів, придушення бойового духу та приниження особового складу цілковитою байдужістю до основної мети військовослужбовців” загинули не лише бійці, а й представники високих керівних посад.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.