Четвер, 30 Липня, 2026

Скандал із орендою Добропіллявугілля

Важливі новини

Депутатка Третьякова пропонує обмежити пенсійні пільги для військових без бойового досвіду

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила про намір внести нові законопроєкти, які стосуватимуться пенсійних привілеїв для військових, що не брали участі в бойових діях. На її думку, право на пільги мають мати лише учасники бойових дій (УБД) та матері, які народили та виховали дитину до шестирічного віку. Третьякова звернула увагу […]

США передають Україні розвіддані, що полегшують удари по енергетичній інфраструктурі Росії

За інформацією низки міжнародних видань і офіційних джерел, американська розвідка надає Києву дані, які сприяють плануванню ударів по енергетичних об’єктах Російської Федерації. Згідно з публікаціями, ці матеріали включають відомості про вразливі ділянки інфраструктури, маршрути переміщення безпілотників та ракет дальньої дії, а також інформацію, що допомагає приймати тактичні рішення в реальному часі під час операцій.

Передача розвідданих такого рівня має кілька ключових вимірів. По-перше, це підвищує ефективність українських ударів: точніша інформація дозволяє зменшити ймовірність промахів і мінімізувати витрати ресурсів. По-друге, вона змінює баланс ризиків для самих операцій — наявність якісної розвідки дає змогу обирати моменти й способи атаки, які важче перехопити чи попередити противнику.

Останніми місяцями інтенсивність атак по російській енергетиці значно зросла: українські удари вражали нафтопереробні заводи, трубопроводи та інші ключові об’єкти, що призвело до перебоїв у постачанні пального всередині Росії й вимагало від Москви скорочення експорту дизеля. Аналітики пов’язують посилення ударів із тим, що Київ має кращі дані про розташування російської ППО та вразливі ділянки інфраструктури.

У США та серед союзників ця практика викликає дискусії: прихильники кажуть, що удари по енергетиці послаблюють здатність Росії вести війну і створюють політичний тиск на Кремль, критики попереджають про ризики ескалації та можливі гуманітарні наслідки. Разом із тим у деяких повідомленнях згадується, що американська адміністрація закликала союзників посилити розвідувальну підтримку України.

У відповідь на публікації низка експертів та офіційних осіб наголошує на потребі стриманості та чіткого політичного контролю за тим, як використовуються передані дані, щоб уникнути непередбачуваних наслідків. Водночас у Києві ці матеріали розглядають як інструмент зміцнення оборонної спроможності та посилення тиску на економічні джерела фінансування російської агресії.

Що наразі відомо: • США погодилися на передачу розвідданих для планування ударів по енергетичних цілях у Росії.• Розвіддані стосуються інформації про вразливості об’єктів, маршрути й особливості протиповітряної оборони.• Після посилення ударів у серпні-вересні помітно зросли перебої з постачанням пального в деяких регіонах РФ.

Передача розвідданих для ударів по енергетиці означає суттєве посилення партнерської допомоги, але одночасно піднімає питання політичної відповідальності та ризиків для цивільної інфраструктури і міжнародної стабільності. Подальший розвиток подій залежатиме від того, як Київ використовуватиме отриману інформацію, які гарантії контролю запровадять США та союзники, і як відреагує Москва.

Боруховичу знову доручено управління аеропортом “Одеса”: що це означає для місцевого бізнесу?

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, який став підозрюваним у справі про організацію заволодіння міжнародним аеропортом "Одеса". Ухвала суду передбачає низку обмежень, включаючи запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120,78 млн гривень, обов'язок з'являтися на перше вимагання, не покидати місто та область без дозволу відслідковуючого органу, прокурора та суду, а також повідомляти про будь-які зміни у місці проживання та роботи. Пізніше електронний браслет, який також було накладено на Боруховича, було знято.

Суд також врахував запит прокурора САП щодо продовження інших обмежень і частково задовольнив його, продовживши термін виконання обов'язків підозрюваного через застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Ця ухвала діятиме до 19 квітня 2024 року включно, але в межах досудового розслідування.

Цей вирок став наслідком слідства, що відбулося у рамках справи проти Бориса Кауфмана та Олександра Грановського (Алекса Боруховича), які підозрюються у створенні схеми заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса". Слідство показало, що вони зареєстрували ТОВ з метою отримання у власність та приватизації майнового комплексу аеропорту. Отримавши згоду депутатів Одеської міської ради на створення товариства, вони вчинили ряд юридичних порушень, що призвели до незаконного заволодіння майном аеропорту.

Нагадаємо, що раніше суд також обрав запобіжний захід для Бориса Кауфмана та Олександра Грановського у цій справі.

У вирішенні справи щодо організації заволодіння майном Міжнародного аеропорту "Одеса" суд продовжив до 19 квітня термін виконання обов'язків бізнесмена Алекса Боруховича, підозрюваного у зазначених злочинах. Суд встановив ряд обмежень щодо його дій та місцеперебування, включаючи заставу у значній сумі та заборону покидати місто без дозволу від відслідковуючих органів. Такий вирок є результатом слідства, що розглядається у рамках судового процесу проти Боруховича, Бориса Кауфмана та Олександра Грановського за обвинуваченням у незаконному заволодінні майном аеропорту. Ці рішення свідчать про серйозність ситуації щодо боротьби з корупцією та недодержанням закону в сфері підприємницької діяльності.

Зростання загроз проти противників Росії в Європі

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022...

Підозра депутату Полтавської міської ради через подання недостовірних даних у деклараціях

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

Останні новини