Скандал із старшим оперуповноваженим Полтавського РУП: підозри у незаконному збагаченні та фальсифікації декларації

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.