Скандал навколо українського виробника засобів радіоелектронної боротьби Contra Drone: можливе використання криптовалют для виведення коштів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Один із напрямків перевірки — це система “Шлях” для водіїв, які здійснюють перевезення, або ж тих слідує за кордон для перевезення гуманітарної допомоги. Під час прикордонного контролю, дуже часто зʼясовується, що ті особи, які слідують за цією системою не можуть підтвердити мету своєї поїздки

За його словами, ліцензіати зловживають тим, що вносять інформацію про водіїв, а вони в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном.

“В таких випадках вони отримують відмову в перетині кордону. Але є моменти, коли ми фіксуємо, що ліцензіати зловживають і вносять інформацію про водіїв, які в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном або взагалі не повертаються. Таку інформацію ми передаємо в Укртрансбезпеку, щоб вони провели більш ретельну перевірку. І понад 200 ліцензіатів отримали відмову в подальшому внесенні інформації про таких водіїв”, – Демченко.

Раніше, Демченко повідомляв, що Державна прикордонна служба України не виключає можливих змін у процедурі перетину кордону для чоловіків з інвалідністю.

Журналісти Bihus.Info розкрили заплутану мережу зв'язків народного депутата Івана Крулька з партією "Батьківщина", його братом, місцевим депутатом, та готельно-ресторанним бізнесом Apartel. Ця інформація відкрила глибокі переплетення між політикою та підприємництвом, що стосуються навіть періоду повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Після обрання Івана Крулька до Верховної Ради розпочався розмах розвитку готельно-ресторанного бізнесу, несмотря на складні політичні умови. Жоден з братів Крульків не вказав цей бізнес у своїх деклараціях, хоча брат народного депутата згадується серед партнерів у цій справі.

Іван Крулько, що є народним депутатом з 2014 року, відмовився підтримати відкриття реєстру електронних майнових декларацій, посилаючись на міркування з питань безпеки під час війни. На додаток, журналісти зафіксували його присутність на відкритті приватних готельно-ресторанних комплексів Apartel в різні періоди часу.

Теща Василя Крулька, Оксана Сабадош, також зв'язана з цим бізнесом, володіючи кількома фірмами, що управляють землею під майбутніми готельними комплексами Apartel. Права на товарний знак Apartel належать тещі Крулька-молодшого.

Додатково, з'явилися відомості про зв'язки Івана Крулька та його родини з особами, які є співзасновниками мережі Apartel. Серед них відзначаються Сергій Максименко, Михайло Мадярчик та Артем Орел. Навіть транспортний засіб, на якому Іван Крулько прибував до Верховної Ради, пов'язаний з Сергієм Максименком, що стався через орендування автобуса від нього за рахунок коштів партії "Батьківщина".

У 2023 році дружина народного депутата Івана Крулька стала користуватися кросовером Lexus NX200, який належав Сергію Максименку. Проте, Іван Крулько пояснив журналістам, що авто орендує його дружина у Максименка. Це лише один із зв'язків між політиком та бізнесменом.

У 2017 році Сергій Максименко придбав земельну ділянку на Київщині у дружини Івана Крулька. Зараз він має юридичні зв’язки як директор або власник у фірмах, що беруть участь у будівництві об’єктів мережі Apartel.

Михайло Мадярчик, також відомий як співзасновник мережі Apartel, у 2019 році придбав від Івана Крулька квартиру в ЖК “Британський квартал” за значно вищу ціну, ніж вона була придбана народним депутатом.

Артем Орел, директор однієї з фірм тещі Крулька-молодшого, у 2018 році також купив у народного депутата Крулька земельну ділянку на Київщині.

В коментарі для журналістів Іван Крулько запевнив, що не має жодного відношення до мережі Apartel і не отримує жодних прибутків від її діяльності. Проте на запитання про частку його брата в цьому бізнесі народний депутат не зміг відповісти.

Цікаво, що за час своєї роботи в парламенті майновий стан народного депутата Івана Крулька значно покращився. Перед обранням у 2013 році він разом з родиною володів кількома невеликими майновими активами. Однак у 2019 році його майно значно зростало: дві квартири у престижному столичному ЖК “Французький квартал 2”, паркомісце в цьому ж комплексі, бокс у гаражному кооперативі, два кросовери BMW X1 та X5 відповідно, а також частину згаданих земельних ділянок на Київщині та Херсонщині.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що існують значні підозри щодо зв'язків народного депутата Івана Крулька з бізнесом, який асоціюється з готельно-ресторанною мережею Apartel. Незважаючи на те, що сам Крулько заперечує свою причетність до цього бізнесу, виявлені факти свідчать про його можливий вплив на нього через зв'язки з особами, які є активними учасниками цієї мережі. Крім того, ріст майнового стану Крулька протягом його депутатської кар'єри викликає питання щодо джерел його доходів та можливого використання публічної служби для особистої вигоди. Такі відомості потребують подальшого розслідування та уважного аналізу з боку відповідних органів контролю та громадськості.

Олександр Федоренко, який очолює комунальне підприємство «Київавтодор» з 2020 року, став однією з найбільш суперечливих постатей у сфері комунальних послуг Києва. За короткий період його керівництва, Федоренко не тільки здобув неабияку популярність, а й потрапив під приціл правоохоронних органів через підозри в корупційних діях. Його родина демонструє стрімке зростання благополуччя, що, на думку експертів, не можна пояснити лише офіційними доходами.

У 2023 році офіційна зарплата Олександра Федоренка склала понад 1,15 млн грн, що є значною сумою для державного службовця. Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збагачення його родини. Наприклад, дохід його дружини, Юлії Федоренко, складав більше 700 тис. грн, а додатково до цього вона заробила ще 615 тис. грн від продажу автомобіля Skoda Octavia A7. Така фінансова активність виглядає підозрілою, особливо коли врахувати, що на офіційних посадах таких значних доходів зазвичай не вистачає для підтримки рівня життя, який демонструє сім’я Федоренка.

дві земельні ділянки в Гореничах;

квартира в Києві площею 57,6 м²;

будинок на 89 м²;

нове паркомісце.

Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

За даними слідчих:

привласнено майже 10 млн грн;

загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.