Скандал навколо українського виробника засобів радіоелектронної боротьби Contra Drone: можливе використання криптовалют для виведення коштів

Працівники ТЦК, здійснюючи незаконне затримання військовозобов'язаних, вчиняють порушення закону та порушують права людини. Адвокат Роман Сімутін розкриває один з таких випадків, де працівники ТЦК без попереднього вручення повістки незаконно затримали чоловіка та доставили його до військкомату.

За словами адвоката, суд визнав, що працівники ТЦК не мають права затримувати громадян, але він не міг скасувати рішення про доставку чоловіка до військкомату. Дружина затриманого звернулася до суду, але суд не визнав порушень у цій справі, вважаючи, що чоловік добровільно погодився на проходження медичного огляду та службу у Збройних Силах.

Адвокат зазначив, що у подібних випадках потерпілому важливо фіксувати незаконні дії на відео, повідомляти правоохоронні органи та вимагати зустрічі з адвокатом. Такий підхід є більш ефективним у захисті прав громадян, ніж судові тяжби.

Важливо пам'ятати, що порушень у діяльності ТЦК стає все більше і більше. Воєнкоми, не розбираючись у ситуації, просто "забирають" чоловіків, бачачи в них лише ресурс для виконання свого плану. При цьому правоохоронні та судові органи часто ігнорують їхні беззаконні дії. Одним з найбільш серйозних порушень є позбавлення волі людей, яких намагаються примусово мобілізувати. Таких громадян просто захоплюють, забирають документи і примусово доставляють до ТЦК.

Якщо військовозобов'язані відмовляються підписувати повістку, їх часто утримують у ТЦК, позбавляючи засобів зв'язку, щоб вони не могли скористатися своїм правом на дзвінок адвокату, викликати поліцію або повідомити своїм рідним про своє місцезнаходження. Проте розслідування таких випадків у ТЦК проводяться майже формально, не приносячи реальних змін у ситуації. Такі інциденти з військкоматами стають все частішими, а їх кількість навіть збільшується.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Діяльність ТЦК супроводжується широким спектром порушень, які включають незаконні затримання громадян та позбавлення їх волі.

• Порушення прав військовозобов'язаних, здійснювані ТЦК, є серйозною проблемою, яка потребує уваги з боку суспільства та влади.

• Необхідно вжити кроки для запобігання подібним порушенням, включаючи підвищення контролю за діяльністю ТЦК та забезпечення правової захищеності військовозобов'язаних.

• Співпраця з правоохоронними органами та цивільним суспільством може сприяти виявленню та усуненню негативних явищ у роботі ТЦК.

Отже, важливо вжити заходів для забезпечення дотримання прав громадян у контексті діяльності ТЦК та забезпечити ефективний механізм захисту їх інтересів.

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.