Скандал у Червоному Хресті, колишню голову звинувачують у крадіжці гуманітарної допомоги на мільйони гривень

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).

Мешканець села Сасів на Львівщині, Володимир Маліцький, опинився у складній ситуації, коли його мобілізували на військову службу, незважаючи на те, що він доглядав за тяжкохворим батьком, який потребував постійної медичної допомоги. Цей випадок привернув увагу громадськості та поставив питання щодо процедур та бюрократичних моментів, які супроводжують мобілізацію.

Причиною для мобілізації стала затримка з оформленням документів, які дають право на відстрочку від служби. Згідно з чинним законодавством України, громадяни, що доглядають за особами з інвалідністю або тяжко хворими родичами, мають право на відстрочку від мобілізації. Однак, як виявилося в цьому випадку, через затримку з оформленням відповідних документів Володимир не зміг скористатися цим правом.

Однак, у випадку з Володимиром, через реорганізацію органів соціального захисту виникла затримка у видачі довідок. Це унеможливило вчасне подання необхідних документів, через що чоловік був мобілізований. У центрі комплектування зазначили, що мобілізація відбулася відповідно до закону, оскільки підтвердження права на відстрочку на момент призову надане не було. Водночас, як наголосили у ТЦК, кожен випадок розглядається індивідуально. Володимир Маліцький розповів у коментарі журналістам, що вже після розголосу ситуації отримав короткострокову відпустку зі служби. Йому дали до 10 днів, аби він зміг надати всі документи у військову частину для офіційного звільнення з армії. За словами чоловіка, він протягом останнього часу регулярно поновлював відстрочку, що вимагала підтвердження кожні три місяці. Цього разу він не встиг оновити довідку про отримання державної допомоги на догляд за батьком, який має першу групу інвалідності.

Юристи зазначають, що подібні ситуації трапляються через складну бюрократичну процедуру, особливо у періоди змін у структурі органів соцзахисту. Найпростіший вихід — завчасно готувати документи і бути в постійному контакті з військовим обліком.

Раніше уряд автоматично поставив на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які не перебували у реєстрі. Вони мають можливість перевірити свої дані через додаток “Резерв+” і повинні дотримуватись правил військового обліку, аби уникнути штрафів і непорозумінь.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора (ОГП). Там зазначили, що до розкрадання коштів причетні службовці:

Міністерства оборони; військових частин; ТЦК і СП; обласних військових адміністрацій; міських рад; директори підприємств у багатьох регіонах України.

За результатами слідчих дій повідомлено про підозру 28 особам. З них 9 – у складі організованих злочинних груп.

“Серед підозрюваних – начальник одного з управлінь Міністерства оборони України, начальник ТЦК і СП у Донецькій області, понад 7 співробітників військових частин у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, 5 службовців міських рад на Полтавщині та Дніпропетровщині, а також представники комерційних структур”, – розповіли в ОГП.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі дії у кримінальних провадженнях тривають.