Скандал у Міноборони: Провал реформи закупівель – звинувачення Арсена Жумаділова

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.