Дивні кадрові призначення у Держфінмоніторингу: хто захищатиме фінансову безпеку країни?

Вітрянка, або вітряна віспа, належить до найбільш поширених інфекційних захворювань у світі. Найчастіше з нею стикаються в дитячому віці, однак зараження можливе й серед дорослих, для яких перебіг хвороби зазвичай є значно складнішим і супроводжується підвищеним ризиком ускладнень. Збудником захворювання є вірус Varicella-zoster, що входить до родини герпесвірусів і має здатність надовго зберігатися в організмі людини.

Передача вірусу відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом, що пояснює його надзвичайну заразність. Інкубаційний період може тривати до трьох тижнів, після чого з’являються перші симптоми: підвищення температури, загальна слабкість, головний біль і характерний висип на шкірі. У дітей захворювання здебільшого минає відносно легко, тоді як у дорослих часто спостерігаються висока температура, значні висипання та триваліший період одужання.

Для дорослих вірус особливо небезпечний: імунна система реагує на інфекцію агресивніше, що підвищує ризик ускладнень. За статистикою, близько 90% людей переносять вітрянку у дитинстві, але приблизно 10% дорослих залишаються вразливими.

Найсерйозніші ускладнення включають:

тяжку пневмонію, яка може призвести до дихальної недостатності;

енцефаліт (запалення головного мозку), що загрожує летальним результатом або інвалідністю;

ураження внутрішніх органів — гепатит, нефрит;

важкі бактеріальні інфекції шкіри після розчісування висипань.

Особливо небезпечна вітрянка для вагітних жінок (ризик вроджених вад у дитини), людей із ослабленим імунітетом та тих, хто страждає на хронічні захворювання дихальної або серцево-судинної системи.

Найдієвіший спосіб захисту — вакцинація. Щеплення рекомендоване дорослим, які раніше не хворіли на вітрянку і не робили щеплення в дитинстві. Крім того, варто уникати контактів із хворими під час спалахів захворювання.

11 лютого за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам’ять священномученика Власія, єпископа Севастійського — одного з найшанованіших ранньохристиянських святих. Його життя стало взірцем непохитної віри, мужності та жертовного служіння Богові й людям у часи жорстоких переслідувань християн.

Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія, що в Малій Азії. З юних років він відзначався глибокою побожністю, милосердям і мудрістю. За переказами, спочатку був лікарем і здобув велику повагу серед містян завдяки своїй доброті та безкорисливій допомозі хворим. Згодом його обрали єпископом Севастійським, адже люди бачили в ньому справжнього пастиря, здатного підтримати й наставити у вірі.

Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія (територія сучасної Туреччини). З молодих років він вирізнявся побожністю та праведним життям, а згодом став єпископом місцевої християнської громади.

У період гонінь на християн за імператора Діоклетіана Власій не залишив служіння: підтримував в’язнів, допомагав мученикам і, за переказами, зцілював хворих. Рятуючись від переслідувань, він оселився в печері на горі Аргеос. Легенди розповідають, що до нього приходили навіть дикі звірі, які знаходили біля святого спокій і зцілення.

Згодом Власія схопили, піддали тортурам і вимагали зректися віри, однак він залишився непохитним і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його вважають заступником людей і покровителем домашньої худоби, а також молитовником при хворобах горла.

Цього ж дня згадують благовірного князя Всеволода Мстиславовича та праведну Феодору, імператрицю Візантійську.

Яке свято за старим календарем

За юліанським стилем 11 лютого вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського.

Традиції та звичаї Власієвого дня

У народі свято називають Власів день. Його радять проводити в колі родини, у спокої та злагоді. Господарі наводять лад у домі, готують щедрий стіл, щоб увесь рік був достаток.

Особлива увага приділяється тваринам. Вважається, що цього дня потрібно добре нагодувати худобу й домашніх улюбленців, не перевантажувати їх роботою та проявити турботу. Люди вірять, що це принесе здоров’я господарству.

Також день вважають сприятливим для торгівлі, покупок і важливих домовленостей.

Що не рекомендується робити 11 лютого

Церква і народні звичаї радять уникати сварок, образ, пліток, лінощів і заздрості. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, чи погано ставитися до тварин.

Існують і побутові заборони: не сваритися з рідними, щоб конфлікти не затягнулися надовгоне залишати худобу голодноюне тримати на столі ножі та брудний або порожній посуд, щоб не накликати негаразди

Прикмети погоди на цей день

У народному календарі цей період називають власіївськими морозами — останніми сильними холодами перед весною. За погодою судять про майбутній сезон:

багато снігу — до ранньої та теплої веснивідлига — сильних морозів більше не будеіній на деревах — холоди ще повернутьсяморози короткочасні — весна близько

У народі кажуть, що після Власія зима поступово відступає, поступаючись місцем теплу.