Скандал у Миколаєві: суддя нібито забрав будинок родини з дітьми за фіктивними документами

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.