Скандал у Миколаєві: суддя нібито забрав будинок родини з дітьми за фіктивними документами

У Києві неповнолітня дівчина поставила свою дитину в надзвичайно небезпечні умови, залишивши немовля одного у квартирі на п’ять днів, під час свого виїзду до Харкова. Це стало відомо завдяки повідомленням прокуратури, які підтверджують шокуючі обставини цього інциденту. У січні цього року, коли дитину знайшли, її стан був критичним — хлопчика негайно доправили до відділення інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні №1.

Медики протягом п’яти місяців боролися за життя малюка, адже той був у вкрай тяжкому стані. Лікарі зазначають, що причиною фізичного та психологічного виснаження дитини стали не лише багатоденні голод та спрага, а й постійний неналежний догляд, що мав місце до цього. Немовля було майже безперервно у ліжку, його рідко годували, а підгузки міняли дуже нерегулярно. Всі ці фактори призвели до серйозних фізичних ускладнень, включаючи пролежні, що спричинили додаткові ризики для здоров’я дитини.

Наразі стан дитини вдалося стабілізувати, однак лікування продовжується. Питання про позбавлення матері батьківських прав вирішуватиметься згодом.

Комісійна експертиза підтвердила, що дії 17-річної призвели до тяжких наслідків для здоров’я немовляти. Їй інкримінують залишення дитини у небезпеці та злісне невиконання батьківських обов’язків (ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України).

У разі доведення вини матері загрожує до 8 років позбавлення волі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Ми ведемо наступ. Мета – розтягнути позиції противника, завдати максимальних втрат і дестабілізувати ситуацію в Росії, оскільки вона не в змозі захистити свій власний кордон”, – сказав агентству чиновник, який попросив не вказувати його ім’я.

Російські військові раніше заявили, що в операції ЗСУ в Курській області взяли участь близько 1000 солдатів, проте співрозмовник AFP у Києві заявив, що їх набагато більше.

За його словами, вторгнення в Курську область значно підняло моральний дух серед українців.

“Це значно підняло наш бойовий дух, бойовий дух української армії, держави і суспільства, – сказав чиновник. – Ця операція показала, що ми можемо переходити в наступ, рухатися вперед”.

Співрозмовник агентства заявляє, що Україна під час свого вторгнення в Росію не планує анексувати будь-які території.

При цьому, як зазначає AFP, наступ України на територію Росії не послабив натиск російських військ на сході України. Співрозмовник агентства визнав, що росіяни не відводять війська з позицій на сході України.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коментар економічного експерта Данила Моніна: «Гетманцев фонтанує ідеями якщо не податками, то іншими способами в примусовому порядку забрати гроші у населення в обов’язковому порядку, посилаючись на досвід Ізраїлю.

На 2025 рік в України є 50 млрд доларів грантів і бездефіцитний бюджет за фактом. Навіщо нарощувати держборг внутрішніми зобов’язаннями в цьому випадку? Та й підняття податків типу 11416-д теж у цьому сенсі видається непотрібним. Але ідея низько прибуткових з обслуговування, але індексованих облігацій з наростаючим тілом без обов’язковості – цілком хороша.

Хоча я б запропонував індексувати на зростання курсу долара. І тоді для населення це було б як 5% у валюті, що є дуже привабливим, без обов’язковості і цілком було б затребуване.

Я проти обов’язковості, бо ми для бідного населення зменшуємо на 7% його дохід для купівлі товарів і послуг і це сильніше вдарить по бідних верствах населення».