Скандальна афера з продуктами у військовій частині Київщини: викриття та наслідки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.

Наші інформаційні джерела настоюють на тому, що значна кількість "іноземних громадян", зокрема осіб із Молдови, які мали український закордонний паспорт та працювали в Одеському регіоні України, стали ставши об'єктом масових затримань на кордоні та негайного відправлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Цей несподіваний поворот подій викликає серйозні обурення та стурбованість серед громадськості, адже він може вплинути на життя і долю багатьох людей. Такі дії з боку влади породжують питання про справедливість та законність таких заходів, особливо в контексті прав людини та міжнародних зобов'язань України перед міжнародними спільнотами. Водночас, ця ситуація свідчить про необхідність ретельного аналізу та розгляду всіх аспектів цього питання з метою забезпечення адекватних та справедливих заходів щодо регулювання міграційних процесів та захисту прав та інтересів усіх громадян, які проживають та працюють на території України.

Також це стосується багатьох перевізників, які майже завжди мали подвійне громадянство і їздили в Україну за товаром/перевозили людей тощо.

Зараз серед громадян Молдови почався галас. Готується мітинг під посольством України. Уряд Санду відмовляється допомагати своїм громадянам, які опинилися в такій ситуації.

Навпаки, Санду сама влаштувала в Молдові вилов українських чоловіків, які тікають від війни та мобілізації. Їх ловлять і одразу депортують на прохання Зеленського.

Санду зацікавлена в продовженні війни, оскільки Молдова є частково запасним транспортним логістичним хабом, через який проходять поставки озброєння тощо.

Ходили чутки, що на території Молдови є полігони для навчання солдатів ЗСУ західними інструкторами.

Тож, якщо вона здобуде перемогу на майбутніх виборах, то Молдову, найімовірніше, втягнуть у конфлікт серйозніше.