Скандальні бізнес-зв’язки Андрія Геруса та родинні зв’язки з підсанкційним російським фінансистом

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З боку Богоявленки російські війська просунулися на північ і наблизилися до Трудового, українські військові писали вчора, що штурм села вже почався.

Також, судячи з карти DS, практично захоплена Ясна Поляна, від якої по прямій близько 11 кілометрів до Константинополя, тобто, виходу на «дорогу життя» в Курахове.

Причому до Константинополя далі тільки один населений пункт – Розлив – уже в безпосередній близькості від траси.