Скандальний Експосадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу у справі про втрату майже 1,5 мільярда гривень

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

«Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.

Після завершення війни та відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції, який значно відрізнятиметься від масового відтоку громадян у 2022 році. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова наголошує, що цього разу структура міграції буде іншою. Якщо раніше значна частина емігрантів виїжджала вимушено через загрозу життю, то нова хвиля буде більш обдуманою та стратегічною.

За прогнозами фахівців, основну групу потенційних емігрантів становитимуть жінки та сім’ї з дітьми, які раніше вже покидали країну, і тепер вирішуватимуть, чи залишитися в безпечному середовищі закордоном, чи повернутися в Україну для відновлення побуту та бізнесу. Водночас зросте частка тих, хто виїжджатиме з економічних причин, шукаючи стабільну роботу, освіту або нові перспективи для професійного розвитку.

А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

Тобто маємо дві зустрічні тенденції:– усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;– у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.

Експерти з юридичних питань звертають увагу на те, що законодавство передбачає різні форми відповідальності за ухилення від військової служби чи інші пов'язані порушення. Серед можливих наслідків — не лише адміністративні штрафи, але й більш серйозні санкції, які можуть вплинути на майновий стан порушника.

Про це заявив голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

«За законом, майно, нажите в шлюбі, належить у рівних частинах обом з подружжя. Тобто, виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за таким самим принципом можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад, автомобіль», – заявив Кравець.

Щоправда, на практиці процедура такої конфіскації досить складна, каже юрист.

За його словами, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно і компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.

«Дружина боржника, зі свого боку, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно, – скажімо, на тій підставі, що вона занижена», – додав Кравець.

Крім того, є лазівка, яка дасть змогу уникнути арешту спільно нажитого майна.

Кравець каже, що, щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.

Про такий варіант говорить і київська ріелторка та юристка Ірина Луханіна. «Можна оформити договір купівлі-продажу з дружиною, або, наприклад, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде заплатити податки – 1% з першого, 7,5% – з другого, 19,5% – з третього продажу оформленої на вас нерухомості в поточному році», – пояснила вона.

Зазначимо, що ще напередодні набрання чинності новим законом про мобілізацію чимало чоловіків кинулися «дарувати» дружинам і мамам квартири та машини, а до нотаріусів і в сервісні центри МВС вишикувалися величезні черги.

Утім, дарування або продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту ж квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчої.

«Договори дарування – одні з тих, що найлегше оскаржуються в судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і «скасувати» дарчу», – каже Луханіна.

Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити в судовому порядку, як і договір купівлі-продажу. «Останній буде анулювати складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на «купівлю» нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко», – каже Кравець.

При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих і договорів купівлі-продажу будуть масовими.

Нагадаємо, за порушення військового обліку в Україні діють підвищені штрафи – від 17 000 до 25 500 гривень. Кількість таких штрафів не обмежена – в теорії, їх можуть виписувати за кожну неявку за повісткою (які тепер надсилають поштою) або за неоновлення даних.

Водночас є обмеження за термінами – штраф можуть виписати тільки протягом року після вчинення правопорушення.