Скандальний репер Потап анонсував несподівану зустріч у Києві

Останні новини з Центру спротиву свідчать про нову хвилю конфіскації цивільних автомобілів у тимчасово окупованій Луганській області. Це відбувається в рамках так званої “спеціальної військової операції”, ініційованої окупаційною владою. За інформацією, наданою місцевими жителями, окупанти без попередження вилучають автомобілі у населення для власних потреб.

Цивільні жителі тимчасово окупованих територій знову стикаються з грубими порушеннями своїх прав та свобод. Конфіскація автомобілів без будь-яких пояснень або компенсацій призводить до значних труднощів у повсякденному житті. Місцеві мешканці використовують автомобілі не тільки для особистих поїздок, але й для отримання медичної допомоги, доставки продуктів харчування та інших життєво важливих потреб.

Ця ситуація викликає обурення серед населення, яке вже давно страждає від умов окупації. Конфіскація транспортних засобів додатково ускладнює їхнє життя, створюючи ще більший тиск на вже складні умови існування. Люди відчувають себе беззахисними перед діями окупаційної влади, яка зневажає основні права та потреби громадян.

Варто зазначити, що подібні дії порушують міжнародні закони та норми, які забороняють конфіскацію приватної власності без належних підстав та компенсацій. Міжнародна спільнота має звернути увагу на ці порушення та вжити відповідних заходів для захисту прав цивільних жителів на тимчасово окупованих територіях.

Незважаючи на складну ситуацію, жителі Луганської області продовжують чинити спротив окупації. Вони повідомляють про дії окупантів, намагаючись привернути увагу міжнародної спільноти та правозахисних організацій до своїх проблем. Центр спротиву активно співпрацює з місцевими жителями, збираючи інформацію та поширюючи її для того, щоб голос постраждалих був почутий на глобальному рівні.

Таким чином, нова хвиля конфіскації цивільних автомобілів у Луганській області є черговим проявом порушення прав місцевих жителів з боку окупаційної влади. Це створює додаткові труднощі та ускладнює життя людей, які вже й так перебувають у важких умовах. Міжнародна спільнота повинна звернути увагу на ці події та вжити заходів для захисту прав цивільних на окупованих територіях.

На потреби так званого сво окупанти знову почали конфісковувати у цивільних транспортні засоби на тимчасово окупованій Луганщині. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

Йдеться вже про легкові автомобілі. Приводом для конфіскації може бути найдрібніше порушення правил дорожнього руху. Інколи навіть і цього не потрібно аби позбутися машини.

Ця практика не є новою на тимчасово окупованих територій. Проте до недавно у регіоні обходилося спеціальним транспортом типу екскаваторів, тракторів чи навіть катерів.

Відомо про випадок, коли одномоментно колаборанти відібрали близько 100 катерів у місцевого населення на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.

Армія противника зазнає величезних логістичних незручностей. Через брак автомобілів, особовому складу доводиться переміщатися пішки. От і знайшли окупанти вихід – забирати у мирного населення автомобілі,

Українська принцеса: як дочка сільського депутата з Закарпаття живе у розкішних замках і виграє державні тендери

У 2015 році під час депутатських обов'язків Микола Греченюк та його близькі отримали у Підвиноградові кілька земельних ділянок, дотримуючись законів країни. Після тривалих судових процесів вони відстояли своє право на ці ділянки. Микола Греченюк, крім того, має значний бізнесовий успіх у сфері тендерів, а його донька Беатриса насолоджується розкішним життям, демонструючи його на своєму Instagram. Також варто зазначити, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є членом відомої політичної родини і також займає значну позицію в бізнесі та громадському житті.

У 2015 році, коли Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. Так, за рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (за даними ЗМІ, водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. Так, за даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

У вищезазначеному матеріалі висвітлено приклад надмірного володіння земельними ділянками та успішного участі у державних тендерах деяких осіб з родин та наближених колах впливових політиків на Закарпатті. Зазначено, що діти і зяті народних депутатів мають доступ до ресурсів, які забезпечують їх багатство та розкішний спосіб життя. Також піднімається питання можливого зв'язку цього багатства з контрабандою через Закарпатську область. У контексті загальної проблеми корупції та недостатньої прозорості в державних закупівлях, подібні випадки свідчать про необхідність посилення контролю та відкритості в управлінні державними ресурсами.

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.